Справа № 127/14624/24
Провадження 2/127/1919/24
07 серпня 2024 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.
розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/14624/24 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ТОВ «ФК «Управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, заступник начальника Третього відділу ДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заплетнюк Б.І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
позов зареєстрований судом 30.04.2024 року і мотивований тим, що 24.05.2021 року між позивачем та ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» був укладений кредитний договір № 75721183.
На підставі договору факторингу № 2610 від 26.10.2021 року право вимоги по договор убуло відступлено ТОВ «ФК «Управління активами».
15.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис за реєстр. № 3072 про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК «Управління активами» заборгованості за кредитним договором від 24.05.2021 року № 75721183 в загальній сумі 18 740, 52 грн.
Вказаний виконавчий напис пред'явлений до примусового виконання.
Постановою державного виконавця від 20.01.2022 року № 68230412 було відкрито виконавче провадження з виконання вчиненого 15.12.2021 року за реєстр. № 3072 виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 18 740,52 грн.
Позивач вважає, що вимоги стягувача не є безспірними, а нотаріус порушив процедуру вчинення виконавчого напису і Закон України «Про нотаріат», Постанову КМУ від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
ОСОБА_1 просила: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. за реєстр. № 3072 про стягнення з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» (ЄДРПОУ 35017877) заборгованості за кредитним договором від 24.05.2021 року № 75721183 в загальній сумі 18 740, 52 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
01.05.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила позов задоволити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечила.
Директор ТОВ «Фінансової компанії управління активами» - Кожем'яченко Ю.М. в судове засідання не з'явився, надав заяву про визнання позову та заявив про стягнення з відповідача на користь позивача 50% судового збору згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України.
Треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, заступник начальника Третього відділу ДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Заплетнюк Б.І. в судове засідання повторно не з'явились з невідомих суду причин. Заяв про відкладення розгляду справи суду не надавали.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності третіх осіб.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 15.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис за реєстр. № 3072 про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК Управління активами» заборгованості за кредитним договором від 24.05.2021 року № 75721183 в загальній сумі 18 740, 52 грн.
Згідно виконавчого напису ОСОБА_4 є боржником за кредитним договором від 24.05.2021 року № 75721183, що був укладений із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яке на підставі договору факторингу №2610 від 26.10.2021 року відступило право вимоги ТОВ «ФК Управління активами».
Стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість за період з 25.10.2021 року по 15.12.2021 року: 8 450 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 240,52 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 50, 00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача - 18 740,52 грн.
Вказаний виконавчий напис був пред'явлений до примусового виконання.
Постановою державного виконавця від 20.01.2022 року № 68230412 було відкрито виконавче провадження з виконання вчиненого 15.12.2021 року за реєстр. № 3072 виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 18 740,52 грн.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого. Доказів відступлення прав вимоги за кредитним договором від 24.05.2021 № 75721183, укладеним з позивачем від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» суду не надано.
Враховуючи наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Станом на день ухвалення судового рішення у даній справі, будь-які докази, що стали підставою для вчинення 15.12.2021 року оскаржуваного позивачем виконавчого напису до суду не надходили. Ухвала суду про витребування доказів приватним нотаріусом не виконана.
Сума заборгованості, що стягнута на підставі виконавчого напису, є спірною і не визнається боржником.
Не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості за договором від 24.05.2021 року та можливості надати свої заперечення щодо суми боргу або оспорити вимоги стягувача.
Крім того, відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, для одержання виконавчого напису подається оригінал нотаріально посвідченої угоди.
Договір від 24.04.2021 року нотаріально посвідчений не був (у виконавчому написі про це не зазначено), тому у відповідача були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу.
При ухваленні рішення суд також приймає до уваги, що на сьогодні є чинною постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, якою визнано незаконною постанову КМ України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, пунктів 1, 2 та враховує Ухвалу ВП ВС від 15.04.2020 у справі № 554/6777/17 щодо застосування редакції Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, при вирішенні спорів про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.
Враховуючи наведені обставини і те, що виконавчий напис вчинений на підставі угоди, яка не була посвідчена нотаріусом, між сторонами існує спір з приводу суми боргу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 15.12.2021 року приватним нотаріусом Солонець Т.М. за реєстровим № 3072.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат позивача - сплаченого нею 26.04.2024 року судового збору в сумі 1 211,20 грн., суд враховує наступне.
Згідно вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
11.07.2024 року судом було зареєстровано заяву відповідача - директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» - Кожем'яченка Ю.М. про визнання позову ОСОБА_1 та його клопотання про розподіл судових витрат з урахуванням вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 50% судового збору (605, 60 грн.), сплаченого при зверненні до суду з даним позовом, а решту 50 % судового збору (605, 60 грн.) слід повернути позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 257, 258, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», "Про судовий збір", ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76, 77-81, 82, 89, 265, 141, 142ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. за реєстр. № 3072 про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» (ЄДРПОУ 35017877) заборгованості за кредитним договором від 24.05.2021 року № 75721183 в загальній сумі 18 740, 52 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» (ЄДРПОУ 35017877) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати: 50% судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Зобов'язати УДКСУ у Вінницькій області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50% судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 07 серпня 2024 року.
Суддя: