Справа № 127/24037/24
Провадження № 3/127/5945/24
"16" серпня 2024 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Курбатова І.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
ОСОБА_1 12.07.2024 року близько 01:00 год. в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру (ображав нецензурною лайкою, наніс удар в область обличчя) відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , чим міг спричинити шкоду її психічному та фізичному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 16.08.2024 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином шляхом направлення смс-повідомлення. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, про причини неявок останній не повідомляв.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008) наголошує, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження", враховуючи наведені обставини, та те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши додані докази, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 151107 від 12.07.2024 року, рапортом, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 та формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12.07.2024 року.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 151107 від 12.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 12.07.2024 року близько 01:00 год. в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру (ображав нецензурною лайкою, наніс удар в область обличчя) відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , чим міг спричинити шкоду її психічному та фізичному здоров'ю.
Зі змісту заяви та письмових пояснень ОСОБА_2 від 12.07.2024 року вбачається, що вона просить прийняти міри адміністративного характеру до її колишнього співмешканця ОСОБА_1 , який 12.07.2024 близько 01:00 год. у АДРЕСА_2 , вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою та наніс удар в область обличчя, чим міг завдати шкоди її здоров'ю.
З форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства вбачається, що працівниками поліції встановлено низький рівень небезпеки ОСОБА_1 .
Крім того, до матеріалів справи долучена заява ОСОБА_1 від 12.07.2024 року, відповідно до якої він вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає в повному обсязі, щиро кається та просить призначити мінімальне покарання. Крім того, ОСОБА_1 просив провести розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, із досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 12.07.2024 року близько 01:00 год. в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, наніс удар в область обличчя, чим міг спричинити шкоду психічному та фізичному здоров'ю.
Сукупність вказаних доказів переконує суд у тому, що ОСОБА_1 вчинено домашнє насильство, оскільки ним вчинено дії фізичного та психологічного характеру, що полягають у завданні удару в область обличчя та образах своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному та фізичному здоров'ю.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, а саме умисне вчинення дій фізичного та психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень та образи) внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої. Таким чином, суд визнає ОСОБА_1 винуватим у вчиненні вказаного правопорушення.
При визначенні виду адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 за вчинення вказаного адміністративного правопорушення суд приймає до уваги обставини справи та особу порушника, а також враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Зважаючи на вищевказані обставини, суд дійшов висновку про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 40-1, 173-2, 283, 284, КУпАП, суд,-
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: