Справа № 127/27515/21
Провадження № 1-кп/127/1037/23
16 серпня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, відомості про які внесено 04 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020040000501 та 08 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020020000748,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2,3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та тривають. Зазначив, що ОСОБА_4 офіційно не працює, тобто не має постійних джерел доходу та соціально-стримуючих факторів, що в сукупності з тим, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив вказані кримінальні правопорушення в період іспитового строку свідчить про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим. Вказав, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки усвідомлює, що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, незаконно вливати на свідка та потерпілих. Крім цього, просив при продовженні тримання під вартою визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов'язків визначених КПК України.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо продовження строку тримання під вартою, вказавши, що прокурором не доведено існування ризиків, на які він посилається в клопотанні. Зазначив, ОСОБА_4 не має наміру впливати на свідків, переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також зазначив, що у ОСОБА_4 наявне постійне місце проживання, де обвинувачений і зареєстрований, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тому просив змінити запобіжний захід та застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.
ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та підтримав позицію захисника.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2024 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 05.09.2024 року.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками.
Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд приймає до уваги наступне.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні сукупності тяжких корисливих кримінальних правопорушень, вчинених повторно, що підтверджується суттю самого обвинувачення, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років. Усвідомлюючи тяжкість покарання за вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може ухилятись від суду з метою уникнення відповідальності. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченого.
Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше раніше судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень. Згідно обвинувального акту обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень з корисливою метою, в період іспитового строку, не працює, соціально стримуючи факти у виді сім'ї та утриманців в нього відсутні, що свідчить про наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим, оскільки останній буде потребувати джерел для існування, а іншого виду отримання коштів він не має.
Наявність недопитаного свідка, показання якого мають істотне значення для вирішення справи по суті, з огляду на тяжкість можливого покарання ОСОБА_4 свідчить про існування ризику незаконного впливу на свідка з метою зміни його показань.
При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Все зазначене свідчить, що ризики встановлені судом при обранні та продовженні запобіжного заходу продовжують існувати, а достатніми для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Водночас прокурор ОСОБА_3 просив визначити обвинуваченому розмір застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Оскільки сторона обвинувачення просить визначити заставу обвинуваченому, суд приймає відповідне рішення та визначає розмір застави у зазначеному у клопотанні розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 314, 315, 316, 317, 334 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 16.08.2024 року до 14.10.2024 року, включно.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60560,00 гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: