Справа №127/17740/16-к
Провадження №1-кп/127/323/17
15 серпня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об'єднаного кримінального провадження №12020020010001962, №12016020010004547, №12020025020000544, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст. 185 КК України,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження №12020020010001962, №12016020010004547, №12020025020000544, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 лютого 2024 року, враховуючи поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні, порушення ним порядку, вживання нецензурної лексики, образливі висловлювання на адресу суду та учасників судового розгляду, не реагування на зауваження головуючого судді, продовження таких висловлювань після зауваження зі сторони головуючого, обвинуваченого ОСОБА_7 видалено із зали суду на весь час судового розгляду об'єднаного кримінального провадження до стадії проголошення вироку суду.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, що у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: можливість переховування обвинуваченого від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинення інших кримінальних правопорушень. Доповнив, що обвинувачений офіційно не працює, у нього відсутнє постійне джерело доходу, що дає підстави вважати, що вчинення злочинів корисливого характеру є засобом для існування і тому застосувавши інший - більш м'який запобіжний захід, обвинувачений продовжить вчиняти нові кримінальні правопорушення. Також повідомив суду, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочини під час іспитового строку. Враховуючи особу обвинуваченого, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, а також те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, просив визначити розмір застави в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 гривень.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_6 щодо заявленого клопотання прокурора поклалися на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було неодноразово продовжено.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи наведене та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою, в зв'язку з тим, що він обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, незаконно впливати на потерпілого та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
На думку суду, в клопотаннях обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, особу обвинуваченого, відсутність стримуючих факторів соціального характеру, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що застава може бути застосована до особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі суду. Слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Суду необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абз.2-4 п.16 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
Згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене та майновий стан обвинуваченого суд вважає, що з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу ОСОБА_7 необхідно визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 197, 199, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 15 серпня 2024 року по 13 жовтня 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600,00 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот гривень).
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
-прибувати на виклики суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утримуватись від спілкування з особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
Виконання ухвали суду доручити прокурору ОСОБА_3 та начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань ( №1)».
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: