Справа № 127/26838/23
Провадження № 2/127/3451/23
Іменем України
16 серпня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Бойко В.М.,
при секретарі Бояррова В.В.,
розглянувши заяву представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
До Вінницького міського суду Вінницької області 15.08.2024 року надійшла заява від представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову.
У вищевказаній заяві представник відповідача/позивача просить суд вжити заходів для забезпечення зустрічного позову шляхом заборони ОСОБА_2 вносити зміни у фактичний стан зареєстрованих за нею на праві спільної власності 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом проведення в них будівельних чи інших робіт до набуття законної сили рішенням у справі.
Заява мотивована тим, що що в добровільному порядку сторони не мають можливості поділити майно, яке набуте в шлюбі. При цьому, під час перебування у шлюбі подарована ОСОБА_2 нерухомість (2/5 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 ) завдяки зусиллям ОСОБА_4 суттєво збільшилась у вартості в результаті заміни всіх вікон на склопластикові, заміни підлоги, стін з глинобитних на цегельні, реконструкції системи опалення, проведення водопостачання та водовідведення, облаштування сумісної вбиральні та ванної кімнати в будинку, здійснення добудови до вказаної квартири в будинку АДРЕСА_1 , в результаті чого площа збільшилась майже вдвічі. Облаштовано камін в будинку, водяний контур, проведено заміну всіх батарей опалення. Для економії витрачання коштів на газове опалення обігрів приміщення переведено ОСОБА_4 від водяного каміну. Відповідно до технічного паспорту, виготовленого комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», станом на 11.01.2017 року, добудовано 4 приміщення: веранда, коридор, кімната, санвузол загальною площею 38,6 кв.м, з них житлова площа 24,4 кв.м. Таким чином, до житлової площі нерухомості при даруванні 45,4 кв.м додалось 24,4 кв.м, тобто більше половини. Наразі ОСОБА_4 стало відомо про те, що ОСОБА_5 організовує проведення будівельних робіт з метою внесення змін у фактичний стан спірної нерухомості, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду ОСОБА_5 , ефективний захист його оспорюваних прав та інтересів.Таким чином, необхідно забезпечити фактичний стан спірної нерухомості, який також існував на час прийняття рішення про розірвання шлюбу сторін. Проведення підготовчих, ремонтних, будівельних робіт, внутрішнього покращення житлово-побутових умов в спірній нерухомості до прийняття рішення у цій справі може призвести до неможливості або утруднення виконання рішення, адже може змінитися стан спірної нерухомості (площа, склад, вартість тощо) або взагалі може перестати існувати один об?єкт нерухомості, право спільної сумісної власності на який просить визнати ОСОБА_4 та виникнути інший об?єкт нерухомості.
Вищевикладене і стало підставою для звернення до суду із даною заявою.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 зазначив, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року в справі №381/4019/18 зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Подавши заяву про забезпечення позову, позивач просить вжити заходи для забезпечення зустрічного позову шляхом заборони ОСОБА_2 вносити зміни у фактичний стан зареєстрованих за нею на праві спільної власності 2/5 часток житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом проведення в них будівельних чи інших робіт до набуття законної сили рішенням у справі.
При цьому суд, перевіряючи аргументованість заяви про забезпечення позову, дослідивши надані докази, не встановив реальної загрози, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Зазначення заявником обставин, що на момент прийняття судом рішення існуватимуть труднощі є лише припущенням, яке не доведене належними доказами. Крім того, суд звертає уагу, що до заяви не додано будь-яких доказів про існування реальних ризиків щодо проведення підготовчих, ремонтних, будівельних робіт, внутрішнього покращення житлово-побутових умов у спірному майні.
У зв'язку із викладеним, зважаючи, що представником не доведено факт того, що невжиття саме таких за обсягом заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в подальшому рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів відповідача/позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку, що слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову, роз'яснивши йому, що він не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь-який час протягом розгляду справи в суді, у разі належного обґрунтування вимоги про забезпечення позову.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 151, 152, 153, 260, 263, ЦПК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», -
В задоволенні заявипредставника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: