Справа № 404/4757/24
Номер провадження 1-кс/404/1936/24
13 серпня 2024 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю скаржника - ОСОБА_3 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягаєу невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягаєу невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На обґрунтування скарги зазначено, що 26.03.2024 року ОСОБА_3 звернувся до третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєвіз заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо протиправних дій працівників поліції та процесуальних прокурорів під час розслідування кримінального провадження в якому ОСОБА_3 - є обвинуваченим.
Вказав, що у провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження №12022121040000104 від 02.02.2022 року, в якому ОСОБА_3 інкримінують злочин, який він не вчиняв. Під час розслідування означеного кримінального провадження працівники правоохоронного органу чинили на нього фізичний тиск, а процесуальний прокурор здійснював моральний тиск в присутності судді.
Скаржник вимоги скарги підтримав, вказав на наявність підстав для її задоволення. Зазначив, що поведінка процесуального прокурора є недопустимою, що підтверджується аудіо-, відеозаписами судових засідань.
З посиланням на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень підлягають реєстрації у ЄРДР, навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину.
Слідчий та прокурор про розгляд скарги повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, їх неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.
Від старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення проти задоволення скарги, а також лист - відповідь керівника третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 та ухвала слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17.05.2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягаєу невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, заявник оскаржує бездіяльність посадових осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 щодо можливих протиправних дій працівників поліції та процесуальних прокурорів вчинені під час розслідування кримінального провадження №12022121040000104 та розгляду обвинувального акту в якому заявник є обвинуваченим.
26.03.2024 року ОСОБА_3 звернувся до третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві з заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка надійшла до слідчого відділу 18.04.2024 року.
Листом керівника третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 від 20.04.2024 року №К-660/мк/16-06-1048/24 ОСОБА_3 повідомлено, що відомості за його заявою до ЄРДР не внесені, у зв'язку із відсутністю даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, ОСОБА_3 роз'яснено право звернення до Квалікаційно - дисциплінарної комісії прокурорів.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст.1 Закону Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
Разом з тим, у силу положень ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наведених заявником чи виявлених з іншого джерела.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомленні, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР від 06 квітня 2016 №139. Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Така позиція узгоджується з правовою позицією, що висловлена Другою судовою палатою ККС ВС у постанові від 30 вересня 2021 року, справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Під час розгляду скарги встановлено, що у провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває провадження №12022121040000104 від 02.02.2022 року в якому на думку ОСОБА_3 , йому інкриміновано злочини, які він не вчиняв. Крім того, під час розслідування вказаного кримінального провадження до ОСОБА_3 працівниками поліції було застосовано фізичний тиск, а під час розгляду обвинувального акту процесуальний прокурор чинив на нього моральний тиск, що підтверджується аудіо- та відеозаписом судового засідання.
Однак, відповідно до положень ст. 368 КПК України надання оцінки зібраним у ході досудового розслідування доказам та долученим в ході судового розгляду матеріалам щодо їх належності та допустимості вирішуватимуться суддею в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.
Щодо доводів ОСОБА_3 , про притягнення процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні №12022121040000104 від 02.02.2022 року до кримінальної відповідальності за неналежний нагляд за здійсненням досудового розслідування та недопустиму поведінку під час розгляду спарви в суді, слідчий суддя зазначає наступне.
На прокуратуру, серед іншого, покладено функцію нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування (пункт 3 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру»).
Пунктом 21 Керівних принципів, що стосуються ролі осіб, які здійснюють судове переслідування, прийнятих восьмим Конгресом ООН з попередження злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), передбачено, що провадження про накладення дисциплінарних стягнень на осіб, які здійснюють судове переслідування, ґрунтуються на законі чи нормативних актах. Скарги на осіб, які здійснюють судове переслідування, у яких стверджуються, що вони своїми діями явно порушили професійні стандарти, невідкладно й неупереджено розглядаються згідно з відповідною процедурою.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (рішення від 04 березня 2019 року в справі № 9901/5/19), неналежне виконання чи невиконання вимог Конституції, Законів України, зокрема КПК України, підзаконних нормативно-правових актів є неналежним виконанням службових обов'язків, що є дисциплінарним проступком, за який прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.
Частиною першою статті 43 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.
Визначення дисциплінарного провадження наведено у частині першій статті 45 Закону України «Про прокуратуру» - як процедури розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Вимогою Закону України «Про прокуратуру» щодо змісту дисциплінарної скарги є зазначення скаржником конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора.
Приписами ст. 73 Закону України «Про прокуратуру» органом, що здійснює дисциплінарне провадження в органах прокуратури є Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія прокурорів, яка відповідно до повноважень, зокрема, вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів,переведення та звільнення прокурорів з посади.
Згідно з усталеною судовою практикою у справах, що виникають з відносин публічної служби, для встановлення наявності чи відсутності факту невиконання чи неналежного виконання прокурором посадових обов'язків має бути встановлено, зокрема, факт ухилення прокурора від вчинення конкретних дій, передбачених законодавством, у рамках виконання ним спеціальних повноважень або завідомо неякісне, із порушенням норм законодавства та правил професійної етики, виконання прокурором посадових обов'язків, що тягне за собою настання негативних наслідків (рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 12.07.2018 № 9901/565/18).
Порядок притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності регламентовано Положенням про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятого 27 квітня 2017 року Всеукраїнською конференцією прокурорів (в редакції 28 лютого 2023 року).
Відтак, у разі порушення законних прав та інтересів ОСОБА_3 , він має право захистити їх шляхом звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів зі скаргою на дії прокурорів, а не шляхом внесення відомостей до ЄРДР.
Враховуючи вищевикладене, звернення (заява) ОСОБА_3 не є заявою про злочин в розумінні ст.214 КПК України та безальтернативною підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки не містить даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а тому підстави для внесення відповідних відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку проведення досудового розслідування відсутні.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень та інших негативних насідків. Це слугує також гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Щодо позиції ВССУ висловленої в Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчими суддями скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, в якій зазначено, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК, то вона призвана захищати верстви населення, які через свою юридичну необізнаність не можуть належним чином обґрунтувати або описати обставини, які негативно вплинули на ритм їх життя та можуть мати кримінальний зміст, проте в силу віку та неналежної грамотності висловити такі події письмово не можуть або коли відсутня альтернатива з'ясувати виниклі події іншим способом, аніж внесенням відомостей до ЄРДР, що в даному випадку застосуванню не підлягає, за вищенаведених обставин.
Доводи скаржника озвучені в судовому засіданні щодо обов'язку уповноваженої особи внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування без оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, на переконання слідчого судді, помилково сприймається представником скаржників, як безальтернативність автоматичного початку досудового розслідування за кожною без виключення заявою, отриманою органом досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що під час розгляду скарги встановлено, що ОСОБА_3 не повідомлено будь-яких об'єктивних даних щодо вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції, а означені ним питання зводяться до незгоди з проведеним досудовим розслідуванням, а також зважаючи на те, що заявник під час розгляду скарги вказав на неналежну процесуальну поведінку прокурора у кримінальному провадженні в якому він є обвинуваченим, що встановлюється шляхом звернення до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії прокурорів, а не шляхом внесення відомостей до ЄРДР, відтак скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягаєу невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволенню не підлягає.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ст. 77 КПК України він має право заявити відвід прокурору, за наявності підстав для цього, а не ініціювати питання внесення відомостей до ЄРДР відносно прокурора.
Дану скаргу подано належною особою, та слідчий суддя вважає, що строки подачі скарги не пропущені.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, яка полягаєу невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1