Справа №338/938/24
12 серпня 2024 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого-судді Битківського Л.М.,
з участю : секретаря Говдяк Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку (пай) у порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Богородчанської селищної територіальної громади в особі Богородчанської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку (пай) у порядку спадкування.
Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 за життя була членом колективного сільськогосподарського підприємства імені Руднєва в с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області. Як член вказаного підприємства ОСОБА_2 отримала право на земельну частку (пай), а на підтвердження власності - сертифікат серії ІФ №0057757 на ділянку розміром 15,43 в умовних кадастрових гектарах, який зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під № 477 від 14 лютого 2000 року. 23 березня 2012 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку (пай) позивачці.
Після смерті спадкодавця, позивачка подала заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (пай). Листом державного нотаріуса Богородчанської державної нотаріальної контори Войташека І.І. її право на спадкування перевірено та підтверджено, однак листом від 09.04.2024 року та від 07.08.2024 року повідомлено, що нею не подано документів які би підтверджували право власності спадкодавця на спадкове майно.
Після смерті ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) не було віднайдено, а в інший спосіб, окрім звернення до суду, вона не може захистити своє право на спадкування у власність земельної частки (паю). Тому просила суд ухвалити відповідне рішення.
У судове засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 не з'явилися. До початку засідання представник позивачки подав заяву, у якій просив позов задовольнити з підстав викладених в ньому. Клопотав провести розгляд справи за відсутності позивачки та її представника на підставі поданих письмових доказів.
Представник Богородчанської селищної ради в судове засідання не з'явився. До початку судового засідання селищний голова ОСОБА_4 подав суду заяву у якій клопотав про розгляд справи за відсутності представника селищної ради. Вимоги позову визнав повністю та не заперечив проти задоволення позову.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача та позицію відповідача, який погодився з позовними вимогами ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити.
Згідно довідки, виданої старостою Старуського старостинського округу №7 Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області ОСОБА_2 , яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства с.с. ім.Руднєва с.Старуня Богородчанського району івано-Франківської області був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ІФ №0057757 розміром 15,43 в умовних кадастрових гектарах, зареєстрований у Книзі реєстрації серифікатів на право наземельну частку (пай) під номером 447 від 14.02.2000 року.
23.03.2020 року ОСОБА_2 у Старунській сільській раді посвідчила заповіт, яким своє право на земельну частку (пай) площею 0,50 га, а саме ділянку площею 0,25 га в урочищі Красни, ділянка 23 та АДРЕСА_2 , зповіла ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.
ОСОБА_1 , яка пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщнини звернуась до суду за його поновленням і за рішенням Богородчанського районного суду від 19.12.2023 року їй було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Однак оформити спадкове право позивачка не змогла, через те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ІФ №0057757 було втрачено. В інший спосіб позивачка не може захистити належне їй право.
З огляду на те, що підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову за встановлених судом обставин немає, визнання позову не суперечить закону, не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.263,265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), зареєстрованого 14 лютого 2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) Старунської сільської ради за №447 розміром 15,43 умовно кадастрових гектарів, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Право власності підлягає державній реєстрації.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Л.М. Битківський