Справа № 215/4201/23
2/215/340/24
Іменем України
16 серпня 2024 року Тернівського районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленко М.І. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Коноваленка М.І. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ; третя особа - виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав,
13 серпня 2024 року до канцелярії суду надійшла від представника позивача письмова заява про відвід головуючого судді Коноваленка М.І., який в судовому засіданні після дослідження доказів у справі поставив на вирішення питання щодо доцільності складання додаткового висновку органу опіки і піклування. Оскільки у висновку було зазначено щодо ухвалення рішення на розсуд суду, тому в діях головуючого судді вбачається упередженість у розгляді справи на користь відповідача.
Відповідно до ч. 2. 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст.36 ЦПК України, суддя підлягає відводу якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думки судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультаційного Ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Враховуючи наявність значної суб'єктивної складової в оцінці стороною провадження дій та рішень судді, завданням суду, який розглядає відповідну заяву, є встановлення об'єктивних фактів, які б дійсно підтверджували доводи заяви про відвід.
На переконання суду, фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї зі сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань; попередні висновки судді про винуватість або ж невинуватість особи; створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.
Зі змісту заяви про відвід судді Коноваленка М.І. щодо поставлення суддею під час судового розгляду на вирішення сторін питання доцільності складання додаткового висновку органу опіки і піклування, не може бути підставою для відводу головуючого судді, оскільки досліджений висновок по суті не містив відповіді по предмету спору у зв'язку з перебуванням відповідача на той момент за межами України, тому суд виконуючи процесуальну дію, дотримуючись принципів рівності та змагальності сторін, для з'ясування думки сторін поставив на вирішення питання щодо наобхідності складання нового висновку за наявності відповідача.
Враховуючи вищевикладене, доходжу до висновку про необґрунтованість заявленого представником ОСОБА_1 відводу головуючому судді Коноваленку М.І. у даній справі, який ґрунтується лише на суб'єктивному сприйнятті, а не процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. 40 ЦПК України, суд -
Заяву про відвід головуючого судді Коноваленка Максима Івановича визнати необґрунтованою.
Провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ; третя особа - виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав, зупинити.
Передати заяву про відвід судді Коноваленка Максима Івановича для вирішення, в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її складення та підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя: