Справа № 191/3643/24
Провадження № 1-кп/191/324/24
іменем України
09 серпня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судуобвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України, внесеного в ЄДРДР за № 62023170030000489 від 20.04.2023 року,
із участю в судовому розгляді: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого: ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_5 ,-
В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України, внесеного в ЄДРДР за № 62023170030000489 від 20.04.2023 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без визначення розміру застави. Вказане клопотання мотивував тим, що на теперішній час ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а тому може переховуватися від суду. Цей ризик підтверджується, тим що солдат ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання, у тому числі виїхати за межі території України. Крім того, в ході досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_3 вручались повістки про виклик до слідчого, за якими останній не з'являвся, про причини неявки не повідомляв.
Обвинувачений ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі, продовжуючи проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході судового розгляду, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, тим що перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому обвинувачується, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду.
Окрім цього, недбале ставлення ОСОБА_3 до військової служби та покладених на нього обов'язків, його противоправні дії підривають бойовий дух військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та демонструють негативний приклад поведінки військовослужбовця Збройних Сил України. ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявне відносно нього кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, продовжував вчиняти кримінальне правопорушення.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_3 вважає неможливим, оскільки, такі заходи будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам, особливо в умовах воєнного стану.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 408 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на те, що ризики зазначені прокурором не обґрунтовані та недоведені.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали в межах вирішення заявленого клопотання, дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.
Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність… ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
За приписом ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров'я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.
Відповідно до частини 1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.
21.06.2024 року ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 17.08.2024 року.
При вирішенні заявленого клопотання, суд приймає до уваги такі обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до дванадцяти років. Це кримінальне правопорушення є триваючим.
Виходячи з практики ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину та суворість можливого покарання не можуть бути безумовною підставою для тримання особи під вартою, однак є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, зареєстрований та проживає в м. Запоріжжі, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період (воєнний стан), інформація про те, що він до призову офіційно працював відсутня, відомості про наявність у нього стабільних джерел доходів відсутні.
Отже, наявні ризики, які дають достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені п.п.1,3,4,5ч.1ст.177 КПК України, зокрема: може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У відповідності до ст.178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання винуватим, дані про його особу, стан здоров'я, ризик продовження протиправної поведінки.
Крім того, на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, вказують і норми ч.8 ст.176 КПК України, які передбачають застосування під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються, в тому числі, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 408 КК України, виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, сукупність вищевказаних обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Враховуючи вищевикладені обставини, клопотання прокурора в частині продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів підлягає задоволенню.
Разом з тим, підлягає продовженню визначений ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 21.06.2024 року розмір застави, 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з умовами, що передбачені в даній ухвалі, підстав для зменшення розміру застави суд не знаходить.
У зв'язку з чим у вимозі прокурора щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 183, 194, 197, 314, 315 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 07.10.2024 року включно.
Встановлений ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 21.06.2024 року альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок та покладені на ОСОБА_3 у разі внесення такої застави обов'язки продовжити до 07.10.2024 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, направити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1