Справа № 177/1881/24
Провадження № 3/177/1236/24
Іменем України
16 серпня 2024 року
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В.
розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 1 КРУП Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Офіційно не парцевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою:
АДРЕСА_1
Паспорт НОМЕР_1 виданий Саксаганським РВ 18.04.2016
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
07.08.2024 о 16-30, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє економічне насильство відносно свого співмешканця - ОСОБА_2 , а саме забирала та не віддавала його документи, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбаченач.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи обізнаною щодо дати, часу та місця розгляду справи, про що свідчить підпис останньої у протоколі про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з'явилася, заяв та клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи до суду не надала.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та потерпілої оскільки стаття 268 КУпАП не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП підтверджується письмовими матеріалами, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №178103 від 09.08.2024, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, зауважень останньої вказаний протокол не містить; рапортом поліцейського інспектора від 07.08.2024 в якому зафіксовано факт звернення ОСОБА_2 до поліції з причини того, що співмешканка забрала його документи; протоколом про прийняття заяви від ОСОБА_2 та його письмовими поясненнями, в яких він вказував про те, що співмешканка ОСОБА_1 забрала і не віддає його документи військовослужбовця; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких остання підтверджувала факт сварки з ОСОБА_2 за місцем її проживання, але замовчувала обставини утримання документів заявника, зазначала, що ОСОБА_2 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. ст. 1 Закону, економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за ознаками - вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) економічного характеру (позбавлення іншого майна, на які потерпілий має передбачене законом право), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, ступінь вини, особу ОСОБА_1 , яка в судове засідання не з'явилася, обставини викладені у протоколі не заперечила, суд вважає за необхідне застосувати відносно неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу, яке відповідно до вимог ст. 23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 173-2, ст. 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, КУпАП, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватою за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя М.В. Березюк