іменем України
Справа № 210/3710/24
Провадження № 1-кп/210/579/24
14 серпня 2024 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Кривий Ріг в залі судових засідань кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 1202404171000699 від 12.06.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, неодруженого, неповнолітніх або малолітніх дітей чи інших осіб на утриманні не має, не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме:
- 19.06.2023 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,-
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України,
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024) в Україні введено воєнний стан, в період якого, а саме 29.04.2024 в обідній час (більш точного часу встановити не представилось можливим), ОСОБА_4 , діючи повторно, знаходячись разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 за місцем його мешкання, в приміщені квартири АДРЕСА_2 , де його увагу привернув мобільний телефон, що знаходився в шухляді комп'ютерного столу в приміщені квартири, де в цей час у ОСОБА_4 виник раптовий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, після чого реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи в приміщені квартири АДРЕСА_2 , впевнившись, що потерпілий ОСОБА_6 тимчасово втратив нагляд за належним йому мобільним телефоном, переконавшись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, із корисливого мотиву, шляхом вільного доступу із шухляди комп'ютерного столу, таємно викрав мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 9T, чорного кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , вартістю 2025 грн., що належать ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном зник, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 було завдано майнової шкоди сума якої, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №2217 від 18.06.2024 складає 2025 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявила клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із набранням чинності Закону України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», запобіжний захід просила скасувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, зазначив, що запобіжний захід необхідно скасувати.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Вказане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: а) скасування норм Особливої частини КК; б) внесення змін до норм Особливої частини КК - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; в) внесення змін до норм Загальної частини КК (наприклад, доповнення КК додатковою обставиною, що виключає злочинність діяння); г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (без зміни "букви" закону).
Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання цим законом чинності та: а) не були притягнуті до кримінальної відповідальності (у цьому випадку кримінальна справа не може бути порушена у зв'язку з відсутністю події злочину); б) котрим пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину (кримінальна справа підлягає закриттю за відсутністю події злочину); в) засуджені обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і відбувають покарання; г) відбули покарання, але мають непогашену чи незняту судимість.
18 липня 2024 року згідно Закону України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року - ст. 51 КУпАП викладено у новій редакції та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч. 2 ст. 51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 2024 році становить 3028 гривень, оскільки п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до обвинувального акта вартість викраденого ОСОБА_4 майна потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 2217 від 18.06.2024 року становить 2025 гривень, що станом на день розгляду провадження судом може бути лише підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Пункт 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначає, що кримінальне провадження закривається, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.
Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
За встановлених обставин, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підлягає закриттю на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2024 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи закриття кримінального провадження, суд приходить до висновку про скасування запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого - тримання під вартою.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ч. 2 ст. 284, ст.ст. 285-288, 372, 479-2 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження № 1202404171000699 від 12.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 -скасувати.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Речові докази відсутні.
Витрати на проведення експертиз відсутні.
Матеріали кримінального провадження № 1202404171000699 від 12.06.2024 року, залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі за № 210/3710/24, провадження № 1-КП/210/579/24.
Ухвала, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу проголошено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Повний текст ухвали складено 15 серпня 2024 року.
Суддя: ОСОБА_1