12 серпня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/534/23(921/442/24)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.
розглянув матеріали справи
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3
до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", 46001, м. Тернопіль, вул. О.Кульчицької, 8
про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 14 755,34 грн
За участю представників від:
Позивача: Королюк Людмила Семенівна, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу представництва інтересів в судах та інших органах юридичного управління
Відповідача: не з'явився
Зміст позовних вимог
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/534/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 46001, м. Тернопіль, вул. Кульчицької, буд.8, ідентифікаційний код 31995099.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 14 755,34 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 12.07.2024, головуючим суддею для розгляду справи №921/534/23(921/442/24) визначено суддю Чопка Ю.О.
Позиція відповідача.
У поданому 30.07.2024 через систему "Електронний суд" відзиві на позовну заяву (вх.№6032) відповідач з посиланням на п.п. 6.1., 6.4 та 6.5. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрована в міністерстві юстиції України від 16.01.2004 за №64/8663 зазначив, що в матеріалах відсутні будь-які підтверджуючі документи, які б свідчили, що позивач надіслав ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" розрахунок по відшкодуванню призначених до п. "б" -"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Крім того відповідач зазначає, що позивач не наводить норми закону, яка визначає момент набуття розрахунку суми фактичних витрат статусу узгодженого та пропущення останнім строку на звернення до суду, з врахуванням чого просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/534/23(921/442/24) за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання у даній справі призначено на 05.08.2024; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Ухвалою від 05.08.2024 за клопотанням представника відповідача відкладено судове засідання на 12.08.2024.
Представниця позивача в судовому засіданні 12.08.2024 позовні вимоги підтримала.
Відповідач участі представника в засіданні 12.08.2024 не забезпечив. Водночас подав клопотання (вх.№6404 від 12.08.2024) в якому просив справу розглядати без участі його представника. Також просив відмовити в задоволенні позову.
Судом враховано, що у силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 12.08.2024, суд після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
08.09.2023 відкрито провадження у справі №921/534/23 за заявою Дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 46001, м. Тернопіль, вул. Кульчицької, буд.8, ідентифікаційний код 31995099.
На даний час провадження у справі про банкрутство перебуває на стадії розпорядження майном.
Стаття 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, та визначає їх підсудність саме в межах справи про банкрутство, з метою акумулювання усіх позовних вимог за участю боржника, як сторони у такому спорі, в межах однієї справи. Закріплений у названій статті принцип концентрації в межах справи про банкрутство майнових спорів, стороною яких є боржник, є універсальним та не містить виключень залежно від суб'єктного складу сторін спору. Враховуючи строковість судових процедур у справі про банкрутство, в такий спосіб законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.
За змістом частини другої статті 7 КУзПБ господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України, при цьому склад учасників такого спору визначається відповідно до ГПК України.
Правову позицію щодо розмежування судових рішень у процедурі банкрутства на дві групи, одна з яких стосується розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства (непозовне провадження), а друга група - виключно вирішення спорів, стороною в яких є боржник (виокремлене позовне провадження), викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17.
Згідно абз. 4 ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31995099) обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", одним із об'єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Відповідно п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
В силу положень абзацу 36 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 вважаються у розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які відповідач відповідно до цього Закону зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №2 визначено, зокрема, підпунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Проте, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону.
При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №820/3678/15.
Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (із внесеними змінами).
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється підприємствами та організаціями (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до частини другої "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV в частині пенсії, призначеної відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" загальний розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за період з 01.04.2024 по 30.06.2024 становить 14755,34 грн.
На підставі викладеного, судом встановлено, що у ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у вказаному вище розмірі.
Склад витрат та факт їх понесення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, реєстрами поштових відправлень про направлення вказаних розрахунків.
Такий розрахунок направлено філії відповідача засобами поштового зв'язку у відповідності із вимогами п.6.4 Інструкції, втім відповідач добровільно їх не оплатив.
При цьому, дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з цього приводу ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувалися, відтак, розмір сум фактичних витрат на доставку пенсій є узгодженим і обов'язковим до сплати.
Норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов'язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам таких підприємств. При цьому, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №813/1375/17, від 29.09.2020 у справі №820/1957/18, від 10.09.2020 у справі № 820/6674/15.
Зазначене спростовує твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів фактичного понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також спростовує твердження відповідача про відсутність у нього обов'язку відшкодувати такі витрати позивачу.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 3 028 грн покладається на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дорого и України" (46001, м. Тернопіль, вул. О.Кульчицької, 8, код ЄДРПОУ 31995099) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769) - 14 755 (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн 34 коп. заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення виготовлено 16 серпня 2024 року.
Суддя Ю.О. Чопко