"15" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1690/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., розглянувши матеріали справи № 916/1690/24
за заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Учасники справи:
від боржника ОСОБА_1 - адвокат Фатєєва Я.А.
кредитор - ОСОБА_2
представник кредитора ТОВ «ДЕБТ ФОРС» - Змієвська Т.П.
представник кредитора АТ «Укрсиббанк» - Хижняк М.О.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Шаргородського Д. В.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність оприлюднене 07.05.2024 за № 73150.
Ухвалою від 03.06.2024 прийнято до розгляду заяву АТ "Укрсиббанк" з вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 370 625,57 дол. США.
Ухвалою від 07.06.2024 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Дебт Форс" з вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 470 952, 35грн.
Ухвалою суду від 11.07.2024р. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 з вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 53 612,34 грн.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Ч. 3 ст. 34 КУзПБ заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В ч. 1 ст. 77 ГПК України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відтак, тягар доказування законодавець покладає на сторону, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч.4 ст.74 ГПК України)
Так, розглядаючи заяву АТ "Укрсиббанк" з вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 370 625,57 дол. США, що за курсом НБУ станом на 07.05.2024 року 39,3561 грн. за 1 дол. США еквівалентно 14 586 377,00 грн., судом встановлено наступне.
АТ "Укрсиббанк" просить суд:
визнати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК» кредитором та задовольнити вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 , що виникли внаслідок невиконання кредитних зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №11120627000 від 22.02.2007 року: у загальному розмірі 370 625,57 дол. США (Триста сімдесят тисяч шістсот двадцять п'ять доларів США 57 цнт.), що за курсом НБУ станом на 07.05.2024 року 39,3561 грн. за 1 дол. США еквівалентно 14 586 377,00 грн., з яких:
- 99 949,00 дол. США, що еквівалентно 3 933 602,84 грн - за кредитом, 126 430,24 дол. США, що еквівалентно 4 975 801,17 грн. - за процентами з користування кредитом, нарахованих по 06.05.2024 року включно;
- 135 522,01 дол. США, що еквівалентно 5 333 617,78 грн. - за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін, нарахованих по 06.05.2024 року включно;
- 8 724,31 дол. США, еквівалентно 343 354,82 грн. - 3 % річних за прострочення повернення кредиту 99 949,00 дол. США за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року.
Обґрунтовані вимоги АТ "Укрсиббанк" наступним.
Між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк», (Банк) та ОСОБА_1 (позичальник, Боржник), укладено договір про надання споживчого кредиту №11120627000 від 22.02.2007 року (кредитний договір).
Відповідно до умов кредитного договору банк надав кредит в сумі 110 000,00 дол. США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, а позичальник отримав кредит та зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти у розмірі та порядку, встановленому кредитним договором, але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 22.02.2028 року. (п.2. кредитного договору 2).
Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір від 22.02.2007 року, за яким для забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №11120627000 від 22.02.2007 року передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 .
При цьому, заявник вказує, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна предмет іпотеки вибув з власності ОСОБА_1 та зареєстрований за іншою особою.
У зв'язку з неповерненням кредиту та не сплатою процентів позичальником у нього виникла прострочена заборгованість за кредитним договором та Банк у 2009 році звернувся із позовом про стягнення боргу за вказаним кредитним договором з позичальника та поручителя у розмірі 127636,09 дол. США, що за курсом 7, 89 грн. за 1 дол. США еквівалентно 1 007 048,75 грн.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2010 року в справі №2-6828/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11120627000 від 22 лютого 2007 року у розмірі 1007048,75 грн. (Т. 2 а.с. 72-75).
При цьому, Суворовський районний суд м. Одеси встановив, що ОСОБА_1 не виконав умови Договору, в результаті чого в нього виникла заборгованість перед кредитором (АТ «УкрСиббанк») в сумі 127 636,09 дол. США.
В подальшому, під час виконання рішення суду, на підставі відповідних виконавчих листів, з боржника було стягнуто 175 887,64 грн., які конвертовані у валюту договору - долари США, та направлені на погашення процентів у розмірі - 7 532,27 дол. США.
Тому, за розрахунками АТ «УкрСиббанк», станом на 07.05.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 22.02.2007 року № 11120627000 становить 361 901,26 долар США, з яких:
- 99 949,00 дол. США - за кредитом;
- 126 430,24 дол. США - за процентами за користування кредитом, нарахованих по 06.05.2024 року включно;
- 135 522,01 дол. США - за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін, нарахованих по 06.05.2024 року включно.
Крім того, АТ «УкрСиббанк» також просить визнати грошові вимоги до ОСОБА_3 сплати останнім 3 % річних на сумі 8724,31 дол. США, що еквівалентно 343 354,82 грн. за період прострочення з 23.02.2019 по 23.02.2022 року.
06.06.2024 року суд отримав відзив представника Боржника на заяву про грошові вимоги кредитора. Прохальної частини відзив не містить, проте в представник Боржника звертає увагу суду на наступне.
За рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12.11.2010 у справі № 2 6828/10 з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за двома кредитними договорами № 11115005000 від 06.02.2007 та № 11120627000 від 22.07.2007, а також суму сплаченого державного мита та витрати на ІТЗ. Загальна сума, що підлягала стягненню з ОСОБА_1 , була визначена судом у 1 482 642, 58 гривень 58 копійок.
Виконавчий лист № 2-6828/2010 був виданий Суворовським районним судом м. Одеси 21.10.2013 року на повну суму за двома кредитними договорами та судовими витратами 1 482 642, 58 гривень 58 копійок.
09.08.2016 Постановою державного виконавця Суворовського ВДВС міста Одеси за заявою ПАТ «УкрСиббанк» відкрите виконавче провадження № НОМЕР_2.
У липні 2020 року ТзОВ «Вердикт Капітал» звернулося до Суворовського районного суду м. Одеси з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яку суд задовольнив та визнав ТзОВ «Вердикт Капітал» стягувачем у виконавчому листі по справі № 2/838/10 про стягнення боргу за договором кредиту з ОСОБА_1 . Ухвала від 22.07.2020 набрала законної сили та не була оскаржена ПАТ «УкрСиббанк».
17.05.2021 за заявою стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» за вх. № 3565/26 від 09.03.2021 виконавчий лист № 2-6828 від 21.10.2013 року був повернутий стягувачу (ТОВ «Вердикт Капітал»), на підставі постанови Суворовського ВДВС від 17.05.2021 року. Цією ж постановою визначено про часткове виконання стягнення на суму 9432,64 грн.
28.03.2024 року Суворовський ВДВС Постановою про зміну (доповнення) реєстраційних даних в автоматизованій системі виконавчого провадження змінив назву ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на АТ «УКРСИББАНК» (Т. 2 а.с. 126).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року у справі № 2-838/10 стягувач ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» замінено на ТОВ «ДЕБТ ФОРС».
Також 06.06.2024 року судом отримано відзив на заяву про визнання кредиторських вимог від керуючого реструктуризацією яким Шаргородський Д. В. зазначає, що станом на теперішній час не можуть бути визнані вимоги АТ «УкрСиббанк» на суму заявлених вимог, підтримуючи правову позицію представника Боржника, викладену вище.
13.06.2024 року АТ "Укрсиббанк" надав суду відповіді на відзиви на заяву про визнання кредиторських вимог - заперечує щодо правової позиції, викладеної у відзивах.
Отже, в даному випадку, заявник - АТ "Укрсиббанк" стверджуючи, що ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ "Укрсиббанк" у загальному розмірі 370 625,57 дол. США, з яких: 99 949,00 дол. США - за кредитом; 126 430,24 дол. США - за процентами за користування кредитом, 135 522,01 дол. США - за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін, 3 % річних на сумі 8724,31 дол. США - мав надати суду докази, які підтверджують, правомірність нарахованих та заявлених до стягнення сум.
Проте, за наявними матеріалами справи, судом вбачаються обставини, які суперечать позиції заявника.
Так, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12.11.2010 року по справі № 2-6828/10 (Т. 2 а.с. 72-75), вбачається, що з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 11120627000 від 22.02.2007 року у розмірі 1 007 048,75 грн. До вказаної суми було включено, як основний борг ОСОБА_1 по кредиту, так і нараховані суми процентів за користування кредитом і пеню. При цьому, в тексті вказаного рішення не визначені окремо розміри основного боргу, пені та відсотків, а також періоди за які нараховувались ці проценти і пеня.
Тобто, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12.11.2010р. було визначено загальну суму боргу перед АТ «Укрсиббанк» за кредитним договором № 11120627000 від 22.02.2007 року з урахуванням пені та відсотків по договору - 1 007 048,75 грн.
Натомість, АТ "Укрсиббанк" заявлено грошові вимоги до боржника - ОСОБА_1 не у гривні, як визначив Суворовський районний суд м. Одеси, а у доларах США, також і розрахунок 3% річних зроблено заявником не у гривні, а у доларах США.
Крім того, слід звернути увагу, що заявник просить суд визнати вимоги, зокрема у розмірі:
- 126 430,24 дол. США - за процентами за користування кредитом, нарахованих по 06.05.2024 року включно;
- 135 522,01 дол. США - за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін, нарахованих по 06.05.2024 року включно.
- 8724,31 дол. США - сплати 3% річних.
Тобто, дослідивши наданий заявником розрахунок заборгованості ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 85-116), суд звертає увагу, що, по-перше, заявником зроблено розрахунок заборгованості за кредитом та за процентами за користування кредитом за період з 2007 року та, по-друге, заявлено вимоги у доларах США.
В даному випадку суд звертає, що в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 серпня 2023 року по cправі № 904/1693/22 зазначена наступна правова позиція:
« 8.8. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
8.17. Стосовно застосування наведених норм матеріального права Велика Палата Верховного Суду неодноразово в своїх постановах (зокрема в постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16) викладала висновок про те, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
8.20. Вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 дійшла висновку про те, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
8.21. Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
8.22. Зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
8.23. Тобто регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
8.30. У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду також уточнила висновок, наведений у постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (на який посилається скаржник в касаційній скарзі) про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким: у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
8.38. Як вірно вказано в оскаржуваних судових рішеннях, чинне законодавство не містить заборони на виконання грошового зобов'язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, тому у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 та частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання позичальником є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
8.39. Подібний висновок наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справах №373/2054/16-ц, №464/3790/16-ц, від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц, та був врахований судами попередніх інстанцій.
8.40. В той же час, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц зазначила про те, що кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов'язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання.»
Таким чином, враховуючи наведені висновки Верховного суду, підлягають відхиленню грошові вимоги до боржника, які включають в себе проценти, нараховані після звернення АТ "Укрсиббанк" до Суворовського районного суду м. Одеси з вимогою до позичальника про стягнення заборгованості за кредитом у повному обсягу, а саме: 126 430,24 дол. США - за процентами за користування кредитом, нарахованих по 06.05.2024 року включно.
Крім того, заявником повторно заявлено грошові вимоги до боржника про стягнення боргу за договором (у доларах США), які вже були розглянуті Суворовським районним судом м. Одеси та визнані у гривні, що є підставою для відхилення таких вимог.
Також слід відхилити будь-які вимоги заявлені АТ "Укрсиббанк" у доларах США, оскільки заявник погодився із позицією Суворовського районного суду м. Одеси про стягнення боргу по кредиту, процентам і пені у національній валюті України - гривні.
З огляду на викладене, вимоги Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (вх. № 3-417/24 від 28.05.2024р.) до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 370 625,57 дол. США, що за курсом НБУ станом на 07.05.2024 року 39,3561 грн. за 1 дол. США еквівалентно 14 586 377,00 грн. - слід відхилити повністю.
Керуючись ст.ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 235
Господарського процесуального кодексу України, суд
Вимоги Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (вх. № 3-417/24 від 28.05.2024р.) до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 370 625,57 дол. США, що за курсом НБУ станом на 07.05.2024 року 39,3561 грн. за 1 дол. США еквівалентно 14 586 377,00 грн. - відхилити повністю.
Ухвала набрала законної сили 15.08.2024р.
та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 253-259 ГПК України
Повний текст ухвали складено 16.08.2024р.
Суддя О.А. Демешин
16 серпня 2024 р.