вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" серпня 2024 р. Справа № 911/1499/24
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянув матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»
до Державного підприємства «Завод порошкової металургії»
про стягнення 7306,20 грн,
без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 11.06.2024 до Державного підприємства «Завод порошкової металургії» (далі - відповідач, ДП «ЗПМ») про стягнення 7306,20 грн, з яких: 6737,18 грн заборгованість за розподіл природного газу, 377,26 грн пені, 68,29 грн 3% річних та 123,47 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за типовим договором розподілу природного газу № 044900565ССР018 від 01.09.2023.
Господарський суд Київської області ухвалою від 17.06.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); суд встановив сторонам строки для вчинення процесуальних дій у справі.
Частиною п'ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до Довідки про доставку електронного листа - ухвали суду про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, документ доставлено до електронного кабінету одержувача - ДП «ЗПМ» 17.06.2024 о 15:25. Тобто днем вручення ухвали є 17.06.2024.
Відповідно до частини першої статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки суд вчинив усі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала останнім отримана, однак відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів частини дев'ятої статті 165 та частини другої статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини восьмої статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною четвертою статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1839 від 26.12.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» видано Ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
Постановою НКРЕКП № 1596 від 31.08.2023 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу» зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» здійснити виконання зобов'язань, покладених НКРЕКП на АТ «Київоблгаз» за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності АТ «Київоблгаз» (пункт 4).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відокремленим підрозділом позивача є Київська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ45385755), яка згідно з Положенням про Київську філію діє від імені ТОВ «Газорозподільні мережі України» та здійснює діяльність з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи для задоволення потреб споживачів природного газу, відповідно до отриманих від газотранспортних організацій поставлених обсягів.
Відтак з 01.09.2023 Київська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» виконує функції Оператора ГРМ, визначені Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.
Порядок укладення договорів з розподілу природного газу здійснюється відповідно до положень Закону України «Про ринок природного газу» № 329-VIII від 09.04.2015, який вступив в дію з 01.10.2015, та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.11.2015 за № 1379/27824 (далі - Кодекс ГРМ), що визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (із подальшими змінами), затверджено Типовий договір розподілу природного газу, текст якого викладено на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет: kv.dsoua.
01.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - оператор ГРМ) та Державним підприємством «Завод порошкової металургії» (далі - споживач) укладено Типовий договір розподілу природного газу № 044900565ССР018 (далі - Договір) шляхом підписання заяви-приєднання № 044900565ССР018 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Відповідно до пункту 1.3 Договору останній є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
На виконання умов пункту 1.3 Договору Інформаційним листом, який оформлений як Додаток 3, повідомлено ДП «ЗПМ», що Договір укладається на безстроковий період з метою забезпечення фізичної доставки обсягів природного газу, що належить споживачу (його постачальнику), до межі балансової належності об'єкта споживача та можливості санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Підтвердженням (акцептуванням) приєднання до умов Договору є підписана та повернута на адресу оператора ГРМ заява-приєднання, та/або сплачений рахунок оператора ГРМ за послуги розподілу природного газу, та/або фактичне споживання природного газу після вручення цього листа.
З моменту приєднання до умов Договору (акцептування Договору) споживач та оператор ГРМ набувають всіх прав та обов'язків за Договором та несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.
Пунктом 1.4 Типового договору розподілу природного газу визначено, що послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 Договору).
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
У пункті 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу (пункт 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).
Газовий рік, згідно із пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, визначається, як період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).
Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до 01.09.2023 було оператором газорозподільної системи та здійснювало господарську діяльність з розподілу природного газу на території Київської області на підставі ліцензії виданої на підставі постанови НКРЕКП від 29.06.2017 № 855 (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 26.06.2019 № 1220).
Відповідно до постанови НКРЕКП № 1594 від 31.08.2023 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Київоблгаз», передано цілісний майновий комплекс з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав ліцензію - позивачу, у зв'язку з чим АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» повідомив про величину річної замовленої потужності на 2023 рік Державного підприємства «Завод порошкової металургії», що склала 5094,16 куб. м, величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у 2023 році, що складає 424,51 куб. м.
Отже оператор ГРМ, що діяв до 01.09.2023, розрахував величину річної замовленої потужності ДП «ЗМП» на 2023 рік та у відповідності до вимог абзацу дев'ятого пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ повідомив споживача про величину річної замовленої потужності на 2023 рік і про величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати у 2023 році.
У пункті 6.2 Договору зазначено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944, яка набрала чинності з 01.01.2023, для ТОВ «Газорозподільні мережі України» тариф на послуги розподілу природного газу встановлено у розмірі 1,49 грн за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ), з ПДВ - 1,788 грн за 1 куб. м на місяць.
Отже, оскільки замовлена споживачем потужність на 2023 рік складає 5094,16 куб. м, а згідно з постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 тариф з 01.01.2023 становить 1,788 грн за 1 куб. м, то місячна вартість послуги з розподілу природного газу визначається таким чином:
5094,16 куб. м:12*1,788 грн/куб. м = 759,02 грн (щомісячний платіж)
Враховуючи викладене, розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, зазначена оператором ГРМ у заяві-приєднання № 044900565ССР018 до умов договору розподілу природного газу і становить 1698,05 (вересень-грудень 2023 року) куб. м.
Відповідно до вказаної величини річної замовленої потужності оператор ГРМ сформував та направив споживачу акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 1200 від 30.09.2023 на суму 759,02 грн; № 4132 від 31.10.2023 на суму 759,02 грн; № 7578 від 30.11.2023 на суму 759,02 грн; № 11396 від 31.12.2023 на суму 759,04 грн.
Зазначені акти підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, що свідчить про повноту виконаних зобов'язань з боку оператора ГРМ щодо надання послуг та їх отримання зі сторони споживача.
Позивач, на виконання вимог пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в акті приймання-передачі природного газу № ОГ00130957 від 30.09.2023 повідомив споживача про величину річної замовленої потужності на 2024 рік, що склала 4967,85 куб. м, величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у 2024 році, що склала 413,99 куб. м.
У пункті 6.2 Договору зазначено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Отже, оскільки замовлена споживачем потужність на 2024 рік складає 4967,85 куб. м, а згідно з постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 тариф з 01.01.2023 становить 1,788 грн за 1 куб. м, то, відповідно, місячна вартість послуги з розподілу природного газу визначається таким чином:
4967,85 куб. м: 12 * 1,788 грн/куб. м = 740,20 грн (щомісячний платіж).
Відповідно до вказаної величини річної замовленої потужності оператор ГРМ сформував та направив споживачу акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 2017 від 31.01.2024 на суму 740,22 грн; № 5997 від 29.02.2024 на суму 740,22 грн; № 10124 від 31.03.2024 на суму 740,22 грн; № 13244 від 30.04.2024 на суму 740,20 грн.
Вказані акти підписані відповідачем без зауважень та заперечень, про що свідчить підпис уповноваженого представника та печатка підприємства.
У травні 2024 року також були надані відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності) в кількості 413,99 куб. м на суму 740,22 грн, про що оператор ГРМ оформив акт здачі-приймання робіт (надання послуг): № 16826 від 31.05.2024, який направив відповідачеві у двох примірниках із супровідним листом № КоФ/100.3.1-СЛ-559-24 від 04.06.2024 з описом вкладення в цінний лист за номером поштового відправлення 0503877034498, через поштове відділення АТ «Укрпошта».
Разом із зазначеним листом, згідно з описом вкладення, відповідачеві відправлено також акт звіряння взаєморозрахунків № 687 за період з 01.09.2023 по 04.06.2024, рахунок на оплату № 3263 від 21.05.2024 (вересень 2023 - червень 2024).
На підставі положень пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
Однак відповідач акт наданих послуг розподілу природного газу за травень 2024 року не підписав, мотивованої відмови від підписання зазначеного акту в письмовому вигляді не надав, як і не надав доказів сплати заборгованості за іншими актами з вересня 2023 року по травень 2024 року.
За таких обставин, оскільки за отримані послуги відповідач вчасно не розрахувався, керуючись нормами чинного законодавства та умовами Типового договору, позивач звернувся до суду з позовом та вимогою про стягнення з відповідача 6737,18 грн боргу за надані послуги з розподілу (отримання) природного газу, а також нарахованої на вказану суму неустойки у вигляді пені в розмірі 377,26 грн, 68,29 грн 3% річних та 123,47 грн інфляційних втрат.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір розподілу природного газу № 044900565ССР018 від 01.09.2023, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Частинами першою, другою статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 6.4 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Згідно із пунктом 6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.
Як свідчать матеріали справи, відповідач за період з вересня 2023 року по травень 2024 року не здійснив жодної оплати. Доказів зворотного відповідач суду не надав.
Таким чином, станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідача за розподіл природного газу, яка підтверджена актами здачі-приймання робіт становить 6737,18 грн. Зазначена заборгованість є обґрунтованою та підтвердженою поданими доказами, відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 377,26 грн пені, нарахованої за період з грудня 2023 року по червень 2024 року від кожного акту окремо.
Відповідності до пункту 8.2 Договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно із частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
За змістом частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).
Як установив суд, встановлений Договором строк оплати за послуги з розподілу природного газу - до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.
Перевіривши за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 11.12.2023 по 11.06.2024 та від кожного акту окремо, з урахуванням визначеної в акті суми, яка підлягала до сплати, суд дійшов висновку, що розмір пені - 377,26 грн є арифметично правильним, розрахунок здійснений згідно з умовами Договору та нормами чинного законодавства.
Отже вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 377,26 грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 68,29 грн та інфляційних втрат в розмірі 123,47 грн. Розрахунок здійснений за період з 11.10.2023 по 11.06.2024 від кожного акту окремо.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 915/14/17).
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 904/4593/17, від 13.06.2018 у справі № 912/2708/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі № 757/12160/17-ц, від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, а також інфляційних втрат за період з 11.10.2023 по 11.06.2024, суд установив, що вони є арифметично правильними, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
За змістом частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями статті 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Беручи до уваги викладене вище в сукупності, а також те, що факт порушення відповідачем грошового зобов'язання судом встановлений і по суті останнім не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 6737,18 грн основного боргу, 377,26 грн пені, 68,29 грн 3% річних та 123,47 грн інфляційних втрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновок суду про задоволення позову у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позов повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Завод порошкової металургії» (07400, Київська обл., м. Бровари, Промвузол, ЄДРПОУ 00186192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 44907200) в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка Т., буд. 178, код ЄДРПОУ ВП 45385755) 6737 (шість тисяч сімсот тридцять сім) грн 18 коп. основного боргу, 377 (триста сімдесят сім) грн 26 коп. пені, 68 (шістдесят вісім) грн 29 коп. 3% річних, 123 (сто двадцять три) грн 47 коп. інфляційних втрат і 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін