Справа № 206/4160/24
Провадження № 2-о/206/558/24
14.08.2024 суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Поштаренко О.В. ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , особа відносно якої подана заява ОСОБА_2 , заінтересована особа: орган опіки та піклування над недієздатними особами та особами дієздатність яких обмежена при Лівобережній адміністрації Дніпровської міської ради, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки та призначення опікуна,
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська із вказаною заявою про визнання особи недієздатною та встановлення опіки та призначення опікуна звернувся заявник ОСОБА_1 .
У відповідності до частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Формою звернення заінтересованої особи для відкриття провадження у справі окремого провадження є заява і для кожної категорії справ спеціальними нормами ЦПК України визначено реквізити відповідної заяви, а недотримання передбачених реквізитів має наслідком застосування загальних положень, передбачених ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що заяву слід залишити без руху, оскільки, вона не відповідає вимогам статей 297-300 ЦПК України, надавши строк для усунення її недоліків з наступних мотивів.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Вимогами ст. 295 ЦПК України передбачено, що заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім'ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Окрім цього, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
В заяві ОСОБА_1 просять визнати недієздатною його матір ОСОБА_2 , за що наразі не передбачена сплата судового збору ( ч.2 ст.299 ЦПК України). Однак заявники одночасно просить встановити опіку над недієздатною фізичною особою та призначити опікуна, що не підпадає під положення ч. 2 ст. 299 ЦПК України.
Так, відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (абзац 2 частини 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Таким чином суддею встановлено, що заявником не дотримано вимог ч.4 ст. 175 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки з описової частини заяви не вбачається відображення того, що якщо заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону. У ній не зазначено підстави звільнення позивача від сплати судового збору та не додано до заяви документу, який стверджує таку оплату.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви у справах окремого провадження фізичною особою судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання заяви у справах окремого провадження фізичною особою судовий збір становить 605,60 гривень.
Враховуючи вищевикладене, суддя прийшла до висновку, що наявні перешкоди для прийняття заяви до свого провадження.
Згідно з правилами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Заявник, усуваючи недоліки, повинен сплатити судовий збір у розмірі 605,60 гривень, про що надати відповідний платіжний документ, або ж зазначити підстави для звільнення від його сплати та ствердити їх належним чином.
Слід зауважити, що залишення заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).
З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану заяву слід залишати без руху та надати заявнику строк для усунення виявлених недоліків. Роз'яснити положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст. ст. 185, 260-261, 294, 318 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , особа відносно якої подана заява ОСОБА_2 , заінтересована особа: орган опіки та піклування над недієздатними особами та особами дієздатність яких обмежена при Лівобережній адміністрації Дніпровської міської ради, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки та призначення опікуна - залишити без руху.
Повідомити заявників про необхідність виправити зазначені в ухвалі суду недоліки заяви в п'ятиденний строк з дня отримання її копії.
Роз'яснити, що в разі, якщо заявники не усунуть недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повертається заявникам.
Копію ухвали направити заявникам не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В. Поштаренко