Справа № 204/4742/24
Провадження № 3/204/1845/24
15 серпня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Безрук Т.В., розглянувши справи про адміністративні правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 742411 від 23.04.2024, 23 квітня 2024 року о 01:30 водій ОСОБА_2 , який був часником ДТП у м. Дніпро, по вул. Незламності, 21, якому згідно пояснень водіїв, було запропоновано пройти огляд в лікарні КП «ДБКЛПД» ДОР, у якого під час огляду виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, медичний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку не пройшов, що підтверджується висновком лікаря № 1639. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав у повному обсязі, пояснивши, що від проходження медичного огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, звертався до лікаря з проханням здати на дослідження інший біологічний матеріал, оскільки не зміг здати сечу з фізіологічних причин, однак йому було відмовлено.
У судове засідання захисник ОСОБА_1 - адвокат Чуприна Є.А. подав клопотання про закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке обґрунтовано наступним. Формулювання суті правопорушення, зазначеного у протоколі серії ААД № 742411 від 23.04.2024 не відповідає положенням ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також суперечать п. 8 Інструкції з оформленням матеріалів про адміністративні правопорушення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, підставою притягнення особи до відповідальності можуть бути лише 2 обставини: встановлений у встановленому законом порядку факт перебування особи у стані сп'яніння під час керування транспортним засобом; відмова особи від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Також працівниками поліції порушено порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме згідно п. 8 Розділу ІІ Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена у додатку № 1 до Інструкції. У той же час у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд на стан сп'яніння не має.
Згідно п. 12 Розділу ІІІ Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Відповідно до відеозапису, що був наданий працівниками поліції, у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 повідомив, що надати матеріал (сечу) для аналізу не може з фізіологічних причин. Він пропонував працівнику поліції, що був присутнім та працівнику охорони здоров'я надати на аналіз кров. Проте фельдшер повідомила, що можливо проводити лише аналіз сечі.
Згідно з п.13 Розділу ІІІ Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватись кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у п. 12 цього розділу.
У зв'язку із вказаним, жодних перепон для проведення аналізу на стан сп'яніння з крові ОСОБА_1 у матеріалах справи немає. Відсутність технічної можливості проведення дослідження крові особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, матеріали справи не містять не тільки доказів перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння, а і його відмови від проходження такого огляду. Крім того, працівники поліції не ознайомили ОСОБА_1 з правами, визначеними Конституцією України та КУпАП.
Таким чином, на думку сторони захисту, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а матеріали справи не містять доказів, які б доводили його провину, виходячи з принципу «поза розумним сумнівом».
Під час судового засідання адвокат Чуприна Є.А., подане ним клопотання підтримав, просив суд закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , його захисника, дослідивши письмові заперечення захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (Інструкція).
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).
У зв'язку з поясненнями водіїв, які стали учасниками ДПТ, їм було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, ОСОБА_1 було направлено до лікарні для проведення огляду, на що він погодився.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що 23.04.2024 у м. Дніпро по вул. Незалежності, 21 сталося ДТП, водіїв було запрошено для проходження медичного огляду на стан сп'яніння до КП «ДБКЛПД» ДОР. Перебуваючи в медичному закладі, водій ОСОБА_1 протягом тривалого часу, намагався здати для дослідження біологічний матеріал - сечу, вказаний біоматеріал не надав, пояснив лікарю та працівнику поліції, що не має змоги здати сечу, звернувся до працівника поліції та лікаря з проханням надати на дослідження кров, однак у вказаному йому було відмовлено, дії ОСОБА_1 розцінені, як відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, про що лікарем складено висновок. Лікарем водію було роз'яснено ОСОБА_1 , що протягом півтори години він може звернутися до медичного закладу та здати біологічний матеріал (сечу) для дослідження.
Відповідно до висновку КП «ДБКЛПД» ДОР від 23.04.2024 № 1639 ОСОБА_1 медичний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку не пройшов. Отже, з дослідженого висновку не вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду.
Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Пунктами 12, 13 розділу ІІІ з Інструкції передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Тобто, для дослідження біологічного середовища, крім сечі, може також використовуватися слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а також кров.
Аналіз вимог статті 130 КУпАП вказує на те, що під відмовою від проходження огляду законодавцем закладено умисну та свідому дію особи, виражену у небажанні вчиняти активні дії для проходження огляду на стан сп'яніння, за умови наявності для цього усіх необхідних умов.
З аналізу змісту пунктів 7, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції слід дійти висновку, що особа, яка доставлена для проведення огляду не може на власний розсуд визначати та вказувати лікарю, який проводить огляд, який саме біологічний матеріал слід відібрати для проведення дослідження, однак, поряд з цим вимогами Інструкції чітко встановлено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Тобто, відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння має місце тоді, коли особа не може надати зразки сечі, слини або змивів та після цього відмовляється надати зразки своєї крові.
Вказаний підхід в Інструкції пояснюється тим, що людина в силу своїх біологічних особливостей або в силу певного емоційного стану може не мати у певний період часу позивів до сечовипускання, а іноді може мати недостатнє слиновиділення. Саме в таких випадках у особи має відбиратися інший біологічний матеріал, а в разі неможливості, кров для здійснення відповідного аналізу, тому відсутність сечі сама по собі не може свідчити про відмову особи від проходження медичного огляду.
У даному випадку ОСОБА_1 у медичному закладі пояснив, що сечу для проведення дослідження здати не може, та просив здійснити дослідження здавши кров, у чому йому було відмовлено і не запропоновано здати інші біологічні зразки для аналізу, передбачені п. 12 розділу ІІІ Інструкції. За таких обставин суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки належних, допустимих та несуперечливих доказів вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - суду не надано.
Отже, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 213,221,п.1ст.247,248, 249, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Т.В. Безрук