Справа № 204/1568/24
Провадження № 1-кп/204/724/24
13 серпня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041680001124 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2023, за обвинуваченням: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,
20 лютого 2024 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшов вказаний обвинувальний акт.
Кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт має суттєві недоліки, а саме з його змісту не вбачається у діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 128 КК України. Не з'ясовано умисел обвинуваченого на вчинення злочину. За час проведення досудового розслідування була врахована лише позиція потерпілого, позиція обвинуваченого не врахована взагалі. Усі слідчі дії, які були проведені в рамках досудового розслідування, проведено у той час, коли обвинуваченим ще не були залучені захисники, у зв'язку з чим сторона захисту була позбавлена можливості подавати відповідні заяви і клопотання. Також, єдиним доказом, який покладено в основу обвинувального акта є лише висновок судово-медичного експерта, будь-які інші докази відсутні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 клопотання адвоката ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі. Крім того, зазначив, що обвинувальний акт підлягає поверненню, оскільки його зміст викладено незрозумілими тезами. Обставини викладені в обвинувальному акті не відповідають складу кримінального правопорушення, за яким кваліфіковано дії обвинуваченого. Також, звертав увагу суду, що сформульоване обвинувачення в обвинувальному акті викладено на пів сторінки аркуша формату А-4, що саме по собі є свідченням невідповідності обвинувального акту.
Обвинувачений ОСОБА_8 думку захисників підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Підстав для повернення або закриття кримінального провадження не вбачається. У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого про повернення обвинувального акту просив відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав. Проти задоволення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту просив відмовити, оскільки на стадії підготовчого судового засідання суд не може давати оцінку обставинам, які викладені в обвинувальному акті.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважав, що підстави для повернення обвинувального акту відсутні. Проти задоволення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту заперечував у повному обсязі, пояснив, що сторона обвинувачення, а саме потерпілий та його захисник погоджуються з позицією сторони захисту щодо не вірної кваліфікації дій обвинуваченого. Однак сторона обвинувачення вважає, що за наслідком розгляду кримінального провадження, а саме після допиту: потерпілого, свідків, дослідження письмових матеріалів, буде можливою перекваліфікація дій обвинуваченого. Щодо тверджень сторони захисту про брак часу для звернення до органу досудового слідства з заявами та клопотаннями, то такі твердження є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_8 повідомлено про підозру 05.01.2024, у цей же день залучено захисника, судово-медична експертиза у справі призначена 05.02.2024, таким чином, у сторони захисту було достатньо часу для звернення до органу досудового слідства з заявами і клопотаннями. Крім того, у провадженні суду обвинувальний акт перебуває з лютого 2024 року, однак до серпня 2024 року сторона захисту не звернулась до суду з жодними письмовими заявами чи клопотанням на обґрунтування своєї позиції.
Потерпілий ОСОБА_6 думку свого представника підтримав.
Суд, вислухавши позиції учасників процесу, дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.
За змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. При цьому судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам кримінального провадження.
Одним з організаційно-розпорядчих питань, що вирішуються судом під час підготовчого судового засідання при визначені можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду, є питання відповідності обвинувального акту вимогам кримінального процесуального законодавства. При цьому оскільки вимоги до обвинувального акту встановлюються лише положеннями ст. 291 КПК України, то суд під час підготовчого судового засідання здійснює перевірку обвинувального акту на предмет відповідності тільки цій статті.
Суд звертає увагу на ті обставини, що підстави для повернення обвинувального акту не можуть тлумачитися та застосовуватися з надмірним формалізмом, оскільки останній може призвести не тільки до безпідставного повернення обвинувального акту, але і до затягування кримінального провадження, що також є неприпустимим для прав та інтересів обвинуваченого.
З огляду на зазначене, суд робить висновок, що оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акту як право, а не обов'язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акту вимогам КПК України. Така правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 520/8135/15-к.
Твердження захисників обвинуваченого про повернення обвинувального акту, яке підтримано обвинуваченим в судовому засіданні, обґрунтовано тим, що зміст обвинувального акту є незрозумілим, зі змісту обвинувального акту у діях обвинуваченого не вбачається складу злочину інкримінованого обвинуваченому.
Суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання суд перевіряє лише те, щоб у відповідності до ст. 291 КПК України обвинувальний акт містив відповідну частину, яка при цьому не мала б зайвої натуралізації правопорушення та суттєвих суперечностей, що перешкоджають призначенню обвинувального акту до судового розгляду.
Враховуючи, що кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, суд доходить висновку, що прокурор, як сторона кримінального провадження, є самостійним у визначені фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення, розкриття характеру дій обвинувачення та суті злочину. Такий висновок, зокрема, підтверджується і тим, що відповідно до ст. 291 КПК України в обвинувальному акті зазначаються ті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, які «прокурор вважає встановленими».
Суд, маючи повноваження лише щодо вирішення обвинувачення по суті і лише в межах висунутого обвинувачення, не має права втручатися у дискреційні повноваження прокурора, вказуючи на факти та обставини, що потрібно встановити чи спростувати, змінювати у будь-якій спосіб зміст та обсяг обвинувачення, правової кваліфікації.
Отже, встановлення та виклад фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення та здійснення правової кваліфікації кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладаються в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне саме прокурор.
Вказане узгоджується з позицією ККС ВС у Постанові від 03.07.2019 року у справі № 273/1053/17 згідно з якою, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною або неповною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Отже, аналізуючи обставини, на які посилались захисники обвинуваченого у судовому засіданні, як на підставу для повернення обвинувального акту, суд приходить до висновку, що вказані обставини по суті є предметом судового розгляду, і можуть бути оцінені судом при прийнятті остаточного рішення за наслідками розгляду справи.
Щодо посилань в судовому засіданні сторони захисту, як на підставу повернення обвинувального акту, на те, що досудове слідство проведено однобічно, то вказана обставина не є такою, що зумовлює повернення обвинувального акта прокурору, а у сукупності з іншими обставинами підлягають з'ясуванню та перевірці під час судового розгляду.
Посилання сторони захисту на брак часу для звернення до органу досудового розслідування з заявами та клопотаннями, суд не приймає, як безпідставні та необґрунтовані.
Таким чином під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженням складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, стороною обвинувачення сформульовано обвинувачення, у ньому викладено фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статтю та частину статті КК України; викладені інші відомості передбачені законодавством, тому суд не вбачає підстав для його повернення прокуророві, підстав щодо її закриття, зупинення розгляду чи направлення прокурору для проведення досудового провадження суд не вбачає.
Під час порушення кримінального провадження і досудового слідства не було допущено порушень КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Враховуючи принцип гласності та відкритості кримінального судочинства, судове засідання слід проводити відкрито, обмеження щодо відкритості, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України відсутні.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
23.04.2024 до суду надійшов цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином. 13.08.2024 від представника позивача ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Враховуючи положення ст.128 КПК України суд вважає за необхідне прийняти цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином разом з уточненою позовною заявою до свого провадження та розглядати його разом з кримінальним провадженням.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314-317 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
Призначити кримінальне провадження № 12023041680001124 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2023, за обвинуваченням: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, 77б на 20 серпня 2024 року о 15:00 год.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
До судового засідання викликати учасників кримінального провадження.
Згідно статті 317 КПК України, роз'яснити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.
Прийняти до спільного провадження з кримінальним провадженням відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, разом з уточненою позовною заявою, визнавши потерпілого ОСОБА_6 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_8 - цивільним відповідачем по справі.
Визначити цивільному відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк цивільний відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів цивільний відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання цивільним відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити цивільному позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16.08.2024.
Суддя ОСОБА_1