Справа № 202/19963/23
Провадження № 2/202/1532/2024
16 серпня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі
цивільну справу №202/19963/23 за позовом
Акціонерного товариства «СЕНС БАНК»
до
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_2 (в режимі ВКЗ)
представника відповідача - Дрозда Р.Ю.
07.11.2023 АТ «СЕНС БАНК» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 20.04.2021 ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк», угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631634747. Відповідно до умов договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядок та на умовах, визначених договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором. Умовами договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов'язок, щодо надання позичальнику кредиту. Зазначив, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.01.2023 року виникла заборгованість за договором становить 238 385 грн 20 коп.
12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування на АТ «Сенс Банк».
Враховуючи наведене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №631634747, у розмірі 238 385 грн 20 коп., та витрати по сплаті судового збору.
10.11.2023 по справі відкрите спрощене позовне провадження та відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.
24.11.2023 через систему «Електронний суд» представник відповідача - адвокат Дрозд Р.Ю. подав відзив на позов у якому зазначив, що відповідач має сумніви щодо умов укладеного договору, які полягають у тому, що з доданих до позову документів вбачається повна відмінність підпису відповідача на усіх документах від підпису у її паспорту. Також зазначив, що договір укладений з недодержанням письмової форми, а відтак є нікчемним. Таким чином вважає, що через не досягнення сторонами згоди щодо істотних умов кредитного договору, відсутність волевиявлення відповідачки на укладання такого договору, такий кредитний договір є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю.
З доданого до позову розрахунку заборгованості встановити за що саме, за якою формулою позивачем нараховано відповідачу 238 385,2 грн. заборгованості за кредитним договором і що входить у цю суму встановити неможливо.
У розрахунку заборгованості міститься зазначення, що заборгованість у сумі 238 385,2 грн. склалася при кредитному ліміті у 40 000 грн. У відповідності п. 3 Оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631634747 (далі - Оферта) сума доступного кредиту (Кредитної лінії) на момент складання цієї оферти 40 000 грн. Отже, сторони нібито погодили кредитний ліміт у розмірі 40 000 грн. Також зазначив, що у наданій позивачем у якості додатку до позову Виписці по рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 20.04.2021 по 28.02.2023 стверджується вже про кредитний ліміт у розмірі 191 329.29 грн та прострочену заборгованість у розмірі 94565.14 грн та несанкціоновану заборгованість у розмірі 4 472.85 грн. Жодних інших первинних бухгалтерських документів, що підтверджували б факт видачі кредиту відповідачці та наявність заборгованості у сумі стягнення 238 385,2 грн. матеріали справи не містять.
Виписка по рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 20.04.2021 по 28.02.2023 є не достовірним доказом, адже оформлена з порушенням Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, не є точною, викликає сумніви, викликає сумніви щодо наявності фактів(обставин), що входять до предмету доказування.
Встановити та перевірити правильність нарахування та списання відсотків за наявними матеріалами справи неможливо.
Також зазначив, що надані позивачем до позову документи не містять і розміру комісії за надання кредиту, порядок, графік її нарахування та списання. Жодних рішень кредитного комітету чи інших документів якими б встановлювався розмір комісії за надання кредиту, порядок, графік її нарахування та списання позивачем матеріали справи також не містять. Отже, встановити та перевірити розмір комісії за надання кредиту, порядок, правильність нарахування та списання комісії за наявними матеріалами справи неможливо.
Враховуючи викладене просив у задоволенні позову відмовити.
02.02.2024 за клопотанням представника відповідача витребувані докази, які 08.04.2024 надійшли до суду.
11.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі у яких зазначено, доводи відзиву є безпідставними та такими, що спростовуються доказами по справі. Відповідач не спростував розрахунок заборгованості за кредитним договором. На задоволенні позовних вимог наполягає.
У судовому засіданні представник позивача доводи позову підтримав та наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні просив у позові відмовити з підстав викладених у відзиві.
У судове засідання, яким розгляд справи по суті завершено учасники справи не з'явилися.
Заслухавши відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
20.04.2021 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа Банк» було підписано оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», на підставі яких ОСОБА_1 , було відкрито картковий рахунок, з лімітом кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн., з встановленням процентної ставки за користування кредитною лінією у розмірі 35,99% річних. Всі відносини, що не врегульовані угодою, врегульовані договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід'ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку www.alfabank.ua.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у відповідності до якого запис про зміну найменування позивача внесено 30.11.2022.
Як вбачається з витягу з державного реєстру банків, 01.12.2022 Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (скорочене найменування - АТ «Альфа-Банк») на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (скорочене найменування - АТ «Сенс Банк»)
Встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Позичальник свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, правильність якого перевірена судом, станом на 22.01.2023 року заборгованість відповідача за кредитом складає 238 385 грн 20 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 132 486,35 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом - 748,24 грн, заборгованості простроченого тілу кредиту - 94 565,14 грн, заборгованості за відсотками за прострочену заборгованість - 10 585,46 грн.
31.07.2023 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу щодо погашення заборгованості за кредитним договором, однак вказана вимога відповідачем була проігнорована.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Сенс Банк» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати процентів.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 238 385 грн 20 коп.
Заперечення відповідача, суд вважає неналежними, оскільки обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень щодо позовних вимог, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.
При цьому суд враховує, що відповідач отримуючи грошові кошти розумів на підставі чого, та на яких умовах він отримав зазначені кошти, будь яких заперечень щодо цього не мав.
Також суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року N 2120-XI у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 лютого 2023 року у справі № 910/23042/16 зазначено, що проценти за користування кредитом є зобов'язанням за кредитним договором та є складовим елементом плати за наданий кредит, що разом із тілом кредиту становлять загальну суму боргу і охоплюються поняттям «основна сума заборгованості із зобов'язань за кредитом».
Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 575,78 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 11.01.2023, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 575,78 грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст. ст. 261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714; юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100) заборгованість за кредитним договором 631634747 від 20.04.2021 у сумі 238 385 грн 20 коп. (двісті тридцять вісім тисяч триста вісімдесят п'ять грн 20 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714; юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 575 грн 78 коп. (три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять грн 78 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складання повного судового рішення.
Повний текст рішення суддя склав 16.08.2024.
Суддя А. О. Михальченко