справа № 208/11757/23
№ провадження 2/208/110/24
Іменем України
18 липня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого, судді - Івченко Т.П.
за участю: секретаря судового засідання - Паталахи І.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»,
встановив:
1. Короткий зміст позовних вимог.
28.12.2023 року до провадження Заводського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали позовної зави Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості». Згідно до змісту позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ вулиця Автозаводська, будинок 54/19): заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.02.2020 року у розмірі 145 286,63 грн. станом на 02.11.2023 року, в тому числі: - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 145 286,63 грн.; - заборгованість за пенею - 0 грн.; - заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0 грн. та судові витрати у розмірі 2684,00 грн. судовий збір.
2.Позиція сторони позивача.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що у жовтні 2017 року позивачем реалізовано новий проект «Monobank», відповідно до якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank», як віртуальні так і пластикові (фізичні). Для цього клієнт завантажує в мобільний додаток фотокопії паспорту та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, а банк перевіряє кредитну історію клієнта, після чого останній підписує віртуально анкету заяву до договору про надання банківських послуг, і банк встановляє клієнту кредитний ліміт на платіжну картку. Між банком і відповідачем, в рамках нового проекту банку monobank, було укладено договір кредиту шляхом підписання 24.02.2020 року Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, де спеціальним платіжним засобом є платіжна картка. Своїм підписом відповідач прийняла пропозицію банку та погодилася з тим, що Анкета-заява разом з Умовами і правил надання банківських послуг, Тарифів банку, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг. Відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 з встановленим кредитним лімітом в розмірі 100000 грн. Підписавши електронним підписом анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Позивач вказує, що AT "Універсал Банк" свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених умовами договору та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов Договору не сплачувала щомісячні мінімальні платежі. У зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 145 286 (сто сорок п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 63 копійки, та складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) - 145 286 (сто сорок п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 63 копійки. Оскільки, на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів банку, тому позивач змушений звернутися в суд з даним позовом. З цих підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.02.2020 року у розмірі 145 286 (сто сорок п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 63 копійок, а також судові витрати у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок сплачений судовий збір.
У відповіді на відзив зазначено, що боржник не звертався до банку з непогодженням про зміни умов та правил надання банківських послууг, тарифів, таблиці обчислення вартості кредиту і паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився.
У випадку, коли особа не дає згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank» шляхлом накладення електронного підпису, тоді застосунок «Monobank» не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку «Monobank». Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим. Тобто, лише шляхом попереднього погодження з Умовами та правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank» та подальше проведення банкіських операцій і у тому числі отримання кредиту.
Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт Боржника складає 99 831.00 грн.
Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку баланс склядає (мінус) - 54 455.63 рн. Тобто заборгованість складає 145 286.63 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 99 831.00 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 45 455.63 грн.
Овердрафт - (мінус) 45 455.63 грн. виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.
Відповідно до пункту 5.20 розділу 2 Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту.
У зв?язку з тим, що Відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість.
Процентна ставка (поточна) - Базова процентна ставка: 3,2% в місяць (38,4% річних) з 01.09.2020 року 3,1 % в місяць (37,2 %). Процентна ставка (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості): 6,4% у місяць (76,8% річних) з 01.09.2020 року 6,2 %у місяць ( 74,4%).
Тобто увипадку коли Боржник сплачує щомісячні платежі, то нараховується процентна ставка базова 32,% в місяць (38,4% річних) з 01.09.2020 року 31, % в місяць (37,2 %.) У випадку коли Боржник не сплачує щомісячні платежі, тобто має вже прострочену заборгованість, тоді нараховується процента (прострочена) збільшена вілсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості 6,4% у місяць (76,8% річних) з 01.09.2020 року 62, % у місяць ( 74,4%).
Відповідно до пункту п. 5.13 "5. Надання на обслуговування кредиту" розділу 2 Умов погашення заборгованості кліснта за договором здійснюється коштом, що надходить на рахунок клієнта в наступному порядку:
- упершу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;
- у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;
- у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором.
У випадку, якщо клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного щомісячного мінімального платежу, погашення його грошових зобов?язань за такими щомісячними платежами відбувається згідно з строками виникнення заборгованості починаючи з найдавнішого за строком виникнення щомісячного платежу і включно до поточного помісячного платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьомупункті, стосовно кожного окремого щомісячного мінімального платежу.
У зв'язку з им що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської картки, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість.
Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 1 311 735,02 грн. За весь час користування карткою боржником було проведено витрат по картці на суму 1 457 021,65 грн. Отже, сума коштів яка досі не була повернута банку становить 145 286,63 грн.
3. Позиція відповідача.
Представник відповідача, ОСОБА_2 , зазначив, що у позові, у таблиці розрахунку заборгованості є 15 стовбців, але позивач розшифровує інформацію лише по 14 стовбцях. Це робить неможливим перевірити правильність нарахування заборгованості. У позові зазначено, що відсотки становлять 3,1% на місяць відповідно до тарифів договору і це становить 3,1% *12 міс. = 37,2% ,але у стовбці 6 розрахунку заборгованості зазначено 38,4%.
У розрахунку заборгованості у строці, яка відповідає даті операції 31.01.2022 зазанчена сума залишку заборгованості 77944,53 грн.і на неї нараховано відсотків 4499,91 грн. по ставці 37,2% річних за 1 день прострочення (стовбець №1), але якщо це відсотки за місяць по ставці 3,1% ,то розрахунок дає: 77944,53 *3,1% = 2416,28 грн., що на 18,6% менше, ніж нараховує банк.
Також зазначив, що на перший відзив позивач не відповів належним чином щодо зрозумілості розрахунку заборгованості за кредитом по відсотках по днях нарахування, місяцям, наявності форс-мажорних обставин. Зазначено низку статей ЦК України.
Позивач нараховує відсотки на відсотки, включаючи їх щомісячно до суми боргу, що суперечить правилам, порушує істотні умои договору в незрозумілий спосіб.
4. Процесуальні питання пов'язанні з розглядом справи.
28.12.2023 року позивач АТ «Універсал Банк» звернулось до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості» (а.с.3-6).
28.12.2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передали до провадження судді Івченко Т.П. (а.с. 47)
Ухвалою судді Заводського районного осуду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року цивільну справу відкрито та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні (а.с. 50).
15.03.2024 року представник відповідача - ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій просить надати час на ознайомлення з позовом (а.с. 72).
15.04.2024 року ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій зазначив свою позицію стосовно позовної заяви (а.с. 76).
24.04.2024 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив (а.с. 82-92).
09.05.2024 року ОСОБА_2 подав до суду відзив (а.с. 130-135).
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
5. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 24.02.2020 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 24.02.2020 року (а.с. 19).
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Відповідач просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті у банку. Засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором (а.с.19).
На підставі вказаної Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 24.02.2020 року, Відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок № НОМЕР_3 та надано кредит у розмірі 100000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжний поточний рахунок (а.с.19).
Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, станом на 02.11.2023 року у Відповідача перед позивачем утворилась заборгованість яка становить 145286 (сто сорок п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 63 копійки, яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 145286,63 гривень (а.с. 8-18).
У виписці щодо Чорної картки Monobank зазначено умови користування кредитним лімітом (а.с. 33-34).
Згідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту встановлено, що 24.02.2020 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 30000,00 грн., 30.05.2020 року збільшено до 50000,00 грн., 08.10.2020 року збільшено до 70000,00 грн., 31.01.2021 року збільшено до 90000,00 грн., 12.10.2021 року зменшено до 82100,00 грн., 17.12.2021 року збільшено до 100000,00 грн., 27.02.2022 року змешено до 99831,00 грн. (а.с. 127).
5. Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
За змістом ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), згідно зі ст.3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, враховуючи, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, викладене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін. Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
У позові АТ «Універсал Банк» посилається на те, що 24.02.2020 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані їй для ознайомлення.
Проте, наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг, умови кредитуваннячорної картки monobank, паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, ОСОБА_1 не підписані, а тому, згідно роз'яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін.
Підписана відповідачем Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг (а.с.18), містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання нею певної банківської послуги.
Позивач зазначав, що факт ознайомлення відповідачем з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі Анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.
Разом з тим, п.6.3 розділу 6 Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» визначено, що підписані клієнтом та/або банком документи, що пов'язані з укладеними правочинами, зберігаються банком в електронному вигляді та надсилаються в Мобільному додатку клієнта, а також їх копії можуть бути надані банком на паперовому носії на запит клієнта, під час одержання однією із сторін електронного документа формується підтвердження із зазначенням дати та часу такого одержання.
У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів, їх підписання відповідачкою відповідно дост.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачка була ознайомлена саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами та Тарифами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані Умови і правила надання банківських послуг, умови кредитуваннячорної карткиmonobank,паспорт споживчогокредиту чорноїкартки monobank, не є складовою кредитного договору від 24.02.2020 року, укладеного шляхом підписання Анкети-заяви.
Предметом позову АТ «Універсал Банк» є стягнення заборгованості за тілом кредиту, що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, а також виходячи з вимог ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Тобто, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 24.02.2020 року на підставі договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 30 000 грн. 00 коп. згідно з визначеним банком лімітом шляхом зарахування на поточний рахунок. З наданого розрахунку слідує, що в рахунок погашення заборгованості позичальник вносив кошти.
Звертаючись до суду з позовом, банк на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунок заборгованості станом на 02.11.2023 року (а.с.8-18). При цьому, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору щодо розміру процентів за користування кредитом, про що зазначалось вище, АТ «Універсал Банк» здійснювалось нарахування та списання відсотків не відповідно до положень ч.1ст. 1048 ЦК України (на рівні облікової ставки НБУ), а у збільшеному розмірі 38,4% (поточна ставка) та 76,8% (прострочена ставка), а з 01 вересня 2020 року за зміненою ставкою 74,4% річних, за рахунок коштів, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості.
Зазначаючи про наявність заборгованості за тілом кредиту, позивач самовільно включив в неї нараховані відсотки, які фактично погашені позичальником, внаслідок чого банком збільшено заборгованість за тілом кредиту.
Встановивши, що анкета-заява від 24.02.2020 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості по процентам.
Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).
Отже відсотки є платою за користування кредитними коштами. Віднесення заборгованості за відсотками до тіла кредиту суперечить вимогам чинного законодавства, так як ці кошти фактично не отримані боржником, а є платою за користування реально отриманих коштів як тіла кредиту.
Так як позивачем не вказано суму до стягнення фактично використаних відповідачем коштів та суму на сплату відсотків, а вказана загальна сума до стягнення як тіло кредиту, суд позбавлений можливості встановити розподіл коштів.
Таким чином, враховуючи, суд вважає за необхідне відповити позивачу у задоволені позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Сторони:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», юридична адреса реєстрації: місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок № 54/19, ЄДРПОУ 21133352.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Івченко Т. П.