Справа № 761/13805/23
Провадження № 1-кп/761/2012/2024
25 червня 2024 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
представника цивільного відповідача - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження №62023000000000290 від 03.04.2023 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дем'янці Переяслав-Хмельницького району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 1 ст. 366 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023000000000290 від 03.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 1 ст. 366 КК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у період часу з 29.12.2013 по 03.01.2014 минуло більше п'яти років.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, заначив, що він розуміє підстави та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього за наведених у клопотанні підстав.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував щодо заявленого стороною захисту клопотання. Крім того, долучив до матеріалів справи письмові доводи прокурора ОСОБА_7 , відповідно до яких остання також не заперечувала щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , у зв'язку з наявністю для цього відповідних підстав, водночас просила також стягнути з обвинуваченого витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_8 повідомлена про день та час судового розгляду в судове засідання призначене на 25.06.2024 не з'явилися, водночас надіслала на адресу суду заяву, в якій зазначила, що не заперечує щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 .
Судом у відповідності до положень КПК України обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено підстави та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за наведених у клопотанні захисника підстав.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2021) КК України, а саме у тому, що він, будучи інспектором ДПС 2-го взводу роти з обслуговування стаціонарних постів полку АДРЕСА_2 , будучи службовою особою та працівником міліції, використовуючи своє службове становище і наданні чинним законодавством владні повноваження, всупереч інтересам служби з метою перешкоджання організації та проведенню мирних акцій протесту, вчинив службове підроблення, а саме в один із днів, починаючи з 29.12.2013 по 03.01.2014 (більш точні дата і час не встановлено), знаходячись у приміщенні полку ДПС ДАІ, підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, за адресою: АДРЕСА_3 , інспектор дорожньо-патрульної служби 2-го взводу роти з обслуговування стаціонарних постів полку дорожньо-патрульної служби ДАІ, підпорядкованого Головному управлінню МВС України в м. Києві, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, направленим на службове підроблення, усвідомлюючи протиправність своїх дій. виконуючи вказівку невстановленої особи з числа командирів батальйонів, рот, взводів полку ДПС та їх заступників, в межах своєї службової компетенції, склав за допомогою пишучого засобу рукописним способом на стандартному аркуші паперу формату А4 білого кольору та підписав завідомо неправдивий офіційний документ - рапорт на ім'я командира полку ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , датований 29.12.2013, після чого передав (видав) його невстановленим особам з числа службових осіб полку ДПС ДАІ ГУМВС України в АДРЕСА_2 .
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. 340, ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2021) КК України, які відбулися у період часу з 29.12.2013 по 03.01.2014.
Відповідно до ч.1-5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ст. 340 КК України є нетяжким злочином, санкція за яке передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк; ч. 1 ст. 366 КК України є кримінальним проступком, санкція за яке передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею зокрема кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, минуло три роки; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання захисника, закінчився п'ятирічний строк давності, передбачений п. 1 ч. 1ст. 49 КК України.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст.49 КК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
При цьому суд, звертає увагу на те, що в ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень заперечував, відтак суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам кримінального провадження наступне.
У постанові від 26.03.2020 (справа № 730/67/16-к, провадження № 51-6463км19) колегією суддів ККС зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст. 49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України, жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Відтак, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.
Відповідно до відомостей, наданих в ході судового розгляду учасниками кримінального провадження, інших кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_5 станом на день розгляду клопотання про звільнення від відповідальності - немає.
Таким чином, оскільки з часу вчинення інкримінованого ОСОБА_5 більш тяжчого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 340 КК України, а саме у період часу з 29.12.2013 по 03.01.2014 - минуло понад десять років, в судовому засіданні не було встановлено правових перешкод щодо задоволення клопотання сторони захисту з приводу звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2021 КК України, суд вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню, а ОСОБА_5 - звільненню від кримінальної відповідальності, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування кримінального провадження проводились експертизи.
Відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Таким чином, процесуальні витрати щодо проведення експертиз у матеріалах кримінального провадження необхідно віднести на рахунок держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 284-286, 288, 350, 369-372 КПК України, ст. 49 КК України суд,
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2021) КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 1 ст. 366 (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2021) КК України, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023000000000290 від 03.04.2023 - закрити.
Віднести на рахунок держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз №3981/17-32/3982/17-32/5506/17-33 від 22.03.2017 у сумі 7 944 грн.
Речові докази:
-оригінал рапорту інспектора ДПС 2 взводу роти СП полку ДПС ДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_5 від 2912.2013 про невиконання водієм транспортного засобу «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1 , вимоги про зупинку поданої працівником міліції - зберігати при матеріалах судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1