Справа № 761/38578/23
Провадження № 1-кп/761/2416/2024
30 липня 2024 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12023100100004022, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100004022 від 28.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою від 06.06.2024 строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до 04.08.2024, включно.
В судовому засіданні судом з урахуванням положень Кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого до спливу вказаного строку поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою відповідно до ст. 331 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначила, що підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, оскільки не перестали існувати ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме, те, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що прокурором не обґрунтовано існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на його думку на даний час перестали існувати. Крім того, просив суд врахувати, що обвинувачений ОСОБА_5 не має наміру переховуватися від суду, буде з'являтися за кожною вимогою, а відтак, вважав, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 зможе забезпечити запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав доводи захисника та також просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав наведених захисником та обрати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки він не має наміру переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки вказані ризики прокурор обґрунтовує виключно на припущеннях.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справи лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Ухвалою від 06.06.2024 строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до 04.08.2024, включно.
Так, при продовженні запобіжного заходу судом враховані ризики, що не зменшилися, а також обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан обвинуваченого, існування ризиків переховування від суду, незаконно впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд дійшов висновків, що вказані ризики суттєво не зменшились та не змінились.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, не працевлаштований, не має постійного місця проживання, раніше неодноразово судимий, на даний час відносно нього перебуває значна кількість кримінальних проваджень на розгляді у судах, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, відтак останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, застосування запобіжного заходу необхідно для забезпечення судового розгляду, який на даний час ще триває.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 27 вересня 2024 року.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Визначаючи заставу у даному випадку, суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, розмір інкримінованої завданої шкоди, майновий, сімейний стан та інші дані про обвинуваченого, ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Керуючись ст. 314-316, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 27 вересня 2024 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбаченим КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 480 грн. 00 коп. (шістдесят тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2024 у справі №761/38578/23.
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до суду за його першою вимогою;
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засоби зв'язку.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1