Провадження № 1-кс/760/7634/24
Справа № 760/17642/24
14 серпня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування № 42023100000000511, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2023, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000511, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2023, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянку України ОСОБА_6 , яка добровільно зайняла посаду «сенатора ради федерації федерального зібрання російської федерації» від Донецької області на тимчасово окупованій території. Встановлено, що остання у своїй діяльності повністю підтримує та сприяє збройній агресії рф по відношенню до України.
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Внаслідок розв'язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022, збройними формуваннями російської федерації тимчасово окуповано частини території Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської областей.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень і дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора громадянка України ОСОБА_6 обійняла посаду в державному органі російської федерації «совете федерации собрания российской федерации», а саме «сенатор совета федерации федерального собраний российской федерации от исполнительного органа государственной власти донецкой народной республики» відповідно до незаконного указу врио главы донецкой народной республики д.в. пушилина от 20 декабря 2022 года №61 «О наделении полномочиями сенатора российской федерации - представителя исполнительного органа государственной власти донецкой народной республики».
Статус та повноваження сенатора російської федерації передбачені законодавчими актами російської федерації, зокрема федеральный закон российской федерации «О статусе сенатора российской федерации и статусе депутата государственной думы федерального собрания российской федерации» від 08.05.1994 № 3-Ф3.
Відповідно положень до вказаного федерального закону російської федерації, а саме згідно статті 7, передбачено форми діяльності сенатора, а саме: «Формами деятельности сенатора российской федерации, депутата государственной думы являются: а) участие в заседаниях соответственно совета федерации, государственной думы в порядке, установленном регламентами палат федерального собрания российской федерации; в совместных заседаниях палат федерального собрания российской федерации; б) участие в работе комитетов и комиссий палат федерального собрания российской федерации в порядке, установленном регламентами палат федерального собрания российской федерации; в работе согласительных и специальных комиссий, создаваемых советом федерации и государственной думой; в работе парламентских комиссий, создаваемых советом федерации и государственной думой в порядке, установленном федеральным законом от 27 декабря 2005 года № 196-ФЗ «О парламентском расследовании федерального собрания российской федерации», а также рабочих групп, создаваемых указанными парламентскими комиссиями;в) участие в выполнении поручений соответственно совета федерации, государственной думы и их органов; г) участие в парламентских слушаниях; д) внесение законопроектов в государственную думу; е) внесение парламентского запроса (запроса совета федерации, государственной думы), запроса сенатора российской федерации, депутата государственной думы (депутатского запроса); ж) обращение с вопросами к членам правительства российской федерации на заседании соответствующей палаты федерального собрания российской федерации; з) обращение к соответствующим должностным лицам с требованием принять меры по немедленному пресечению обнаружившегося нарушения прав граждан. 2. Формой деятельности депутата государственной думы также является работа с избирателями, а депутата государственной думы, входящего в соответствии со статьей 71 настоящего федерального закона во фракцию в государственной думе, - помимо этого участие в работе соответствующей фракции. 3. Деятельность сенатора российской федерации, депутата государственной думы может осуществляться также в иных формах, предусмотренных конституцией российской федерации, настоящим федеральным законом, другими федеральными законами и регламентами палат федерального собрания российской федерации.»
Водночас, встановлено, що громадянка України ОСОБА_6 також обіймає посаду «члена комитета совета федерации по международным делам». До компетенції «комитета совета федерации по международным делам» відноситься законодавчий супровід зовнішньополітичного курсу російської федерації і виконання нею міжнародних зобов'язань, ратифікація та денонсація міжнародних договорів російською федерацією, консультації щодо призначень та відкликання дипломатичних представників російської федерації в іноземних державних і міжнародних організаціях, розвиток інтеграційних процесів в рамках СНГ тощо.
Разом з цим, встановлено, що за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщено публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4» з наступним змістом «Мероприятия прошли в республике беларусь. Член комитета совета федерации по международным делам, представитель от исполнительного органа государственной власти донецкой народной республіки ОСОБА_6 приняла участие в мероприятиях в Минске, в рамках которых белорусской аудитории были представлены данные о преступных деяниях киевского режима в Донбассе и прифронтовых территориях. Состоялись брифинг с участием представителей государственных структур, экспертов и политологов республики беларусь, открытие фотовыставки, организованной сотрудниками мид россии совместно с информационным агентством ТАСС «Без срока давности. Преступления киевского режима», встречи с общественностью и представителями студенческих организаций. «Особенно циничны преступные действия в отношении детей, которые в силу своего возраста входят в категорию незащищенных слоев населения. Нарушается их право на жизнь и на безопасную среду проживания, создаются условия, подвергающие опасности их здоровье, в результате которых они зачастую получают ранения различной степени тяжести, а также психологические травмы», - отметила сенатор ОСОБА_6 . Также сенатор поблагодарила братскую республику беларусь за неизменную поддержку россии на международной арене. «Надеюсь на то, что совместными усилиями мы обязательно достигнем всех поставленных целей и создадим новый многополярный и справедливый мир».
Крім того, встановлено, що за посиланнями: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » розміщено публікацію «ІНФОРМАЦІЯ_5» серед якого зазначено наступне: «Представитель в сф от исполнительного органа государственной власти донецкой народной республики ОСОБА_6 отметила, что ровно два года назад, 21 февраля 2022 года, было принято судьбоносное решение о признании днр и лнр. «Мы воспринимаем эту дату как важную веху, рубеж, с которого начался процесс нашего полноценного возвращения домой». Были высказаны слова благодарности президенту россии, руководству страны, сенаторам рф - за принятые исторические решения, героическим людям Донбасса - за их мужество и стойкость в борьбе за свое будущее.»
Вказана діяльність на посаді «сенатор совета федерации федерального собрания российской федерации от исполнительного органа государственной власти донецкой народной республики» та «члена комитета совета федерации по международным делам», а також зазначені публікації вказують вчинення умисних, спрямованих на допомогу державі-агресору та окупаційній адміністрації державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора на підтримку рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації громадянкою України ОСОБА_6 .
Окрім цього, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та часу, але не пізніше грудня 2022 року громадянка України ОСОБА_6 , незважаючи на зобов'язання по неухильному додержанню Конституції та законів України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань Російської Федерації та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, стала на шлях вчинення злочину проти основ національної безпеки - у пособництві державі-агресору, а саме у вчиненні громадянином України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору та окупаційній адміністрації державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у пособництві державі-агресору, а саме у вчиненні громадянином України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору та окупаційній адміністрації державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Отже, досудовим розслідуванням встановлена наявність достатніх доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтована доказами, що вказані у клопотанні та долучені до нього.
01.03.2024 слідчим ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Крім того, було вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки підозрюваної та повістки про виклик на допит як підозрювана на 04.03.2024, 05.03.2024, 06.03.2024, шляхом опублікування на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора та шляхом публікування в газеті «Урядовий кур'єр». Однак, підозрювана ОСОБА_6 до слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, відповідно до вручених йому повісток, не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_6 знаходиться на тимчасово окупованій збройними силами російської федерації території України.
11.03.2024 підозрювану ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Так, підозрювана ОСОБА_6 викликалася до слідчого у спосіб, передбачений ст. ст. 111, 135, 278 КПК України. Однак, підозрювана до місця виклику не прибула, і переховується від органів слідства та суду на території України, яка тимчасово окупована збройними силами російської федерації.
Отже, матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 умисно переховується від слідства та суду на території України, яка тимчасово окупована збройними силами російської федерації, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України.
На сьогоднішній день виникла необхідність в обранні відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а обрання підозрюваній запобіжного заходу більш м'якого може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, в тому числі під час досудового розслідування, шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що підозрювана може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Як вказує у клопотанні слідчий, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які дають підстави застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрювана з метою уникнення відповідальності на території України, за інкриміноване їй кримінальне правопорушення (злочин), за який у разі доведеності її вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а тому може і надалі переховуватись від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України та на території країни-агресора.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрювана має реальну можливість знищити, сховати або спотворити речі, документи, що можуть бути доказами у кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрювана може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, як самостійно, так і через інших осіб, оскільки анкетні відомості свідків наявні при матеріалах цього клопотання.
В такому разі підозрювана, ознайомившись з матеріалами поданого клопотання, зокрема зі змістом показань допитаних у кримінальному провадженні свідків, зможе незаконно схилити таких свідків до зміни своїх показань в суді, які, з огляду на викладене, можуть бути використані в якості доказу лише під час безпосереднього їх отримання під час допиту в судовому засіданні.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що серед оточення ОСОБА_6 є невстановлені учасники злочину, яких вона може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі їй в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що згідно матеріалів кримінального провадження громадянка України ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій термії України, продовжує вчиняти кримінальне правопорушення.
Наведені вище обставини свідчать про те, що підозрювана може перебувати або на тимчасово окупованій території України, або на території рф, що дає підстави стверджувати про наявність вагомих ризиків вчинення нею інших кримінальних правопорушень.
З урахуванням викладеного, слідчий просить клопотання задовольнити та обрати підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання та просив відмовити у його задоволенні, вказував на те, що підозрювана фактично не отримала повідомлень про виклик на допит та розгляду даного клопотання, оскільки відсутній зв'язок з тимчасово окупованою територією.
Підозрювана ОСОБА_6 повідомлена про місце, дату та час розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явилася, жодних заяв слідчому судді щодо розгляду клопотання не надходило.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, що додані до клопотання.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора та слідчого, що повідомлена ОСОБА_6 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Встановлено, що 01.03.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки підозрюваної та повістки про виклик на допит як підозрювана на 04.03.2024, 05.03.2024 та 06.03.2024, шляхом опублікування на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора та шляхом публікування в газеті «Урядовий кур'єр». Натомість, підозрювана ОСОБА_6 не з'явилася, причини неприбуття не повідомила.
11.03.2024 постановою слідчого в ОВС 1-го відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у розшук.
Разом з тим, встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 на даний час перебуває на території України, яка тимчасово окупована збройними силами російської федерації.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає доведеним, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду на території України, яка тимчасово окупована збройними силами російської федерації, чим підтверджується існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, з урахуванням тяжкості та конкретних обставин інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків, передбачених пунктами 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто може зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
ри, існування в провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків щодо ОСОБА_6 , наявності обґрунтованих підстав вважати, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування на території України, яка тимчасово окупована збройними силами російської федерації, у зв'язку із чим оголошена в розшук, вважаю наявними підстави згідно ч. 6 ст. 193 КПК України для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
З урахуванням викладеного при обранні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підстави для визначення розміру застави відсутні.
На підставі та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст.176, 177, 178, 183, 184, ч.6 ст.193, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Питання про застосування до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, після затримання останньої і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження підлягає розгляду слідчим суддею за участю підозрюваної.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1