СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5388/24
ун. № 759/15921/24
12 серпня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність Святошинського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення
05.08.2024 ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаною скаргою, у якій просить поновити строк на оскарження, визнати бездіяльність слідчого Святошинського УП ГУНП в місті Києві щодо невиконання вимог ст.214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) і невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву ОСОБА_4 від 26.07.2024, зобов'язати уповноважену особу Святошинського УП ГУНП в місті Києві відповідно до вимог ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань і невідкладно зареєструвати подану ОСОБА_4 заяву про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 28, ч.2, 3 ст. 190 КПК України.
В обґрунтування скарги зазначає, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 21.07.2024 звернулась до поліції із заявою, в якій зазначила, що влітку минулого року отримала пропозиції придбання товарів для отримання виграшу у розмірі 130000 грн від ТОВ «Центр «Фінансова опора» та ОСОБА_5 . За умовами ТОВ «Центр «Фінансова опора» необхідно було придбати певну кількість товару для отримання сертифікату виграшу на 130000 грн. Скаржниця виконала всі умови та отримала картки, які виявились підробними. Вказані особи найменували себе як Фонд ОСОБА_6 і створили ілюзію довіри і співпраці без реального наміру повертати кошти. Таким чином, скаржницю було введено в оману та спричинено майнову шкоду на понад 150000 грн, які їй повернуто не було.
В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримала з підстав, наведених у ній та просила її задовольнити. Зазначила, що ОСОБА_4 є онкохворою, внутрішньо переміщеною особою похилого віку. Протягом останніх декількох місяців працівники ТОВ «Центр «Фінансова опора» у будь-який спосіб вимагають від неї кошти, на прохання припинити ці дії жодним чином не реагують. Після цього, 17.04.2024 скаржниця звернулась до поліції, однак була проігнорована. Пояснила, що раніше зверталась зі скаргою на бездіяльність слідчого, однак у її задоволенні було відмовлено у зв'язку з порушенням строків звернення зі скаргою та відсутністю доказів отримання працівниками поліції заяви. Слідчому були надані копії документів, які надсилались ОСОБА_4 , серед яких були копії Генеральних довіреностей, виданих керівником ТОВ «Центр «Фінансова опора», посвідчених нотаріусом
Уповноважена особа Святошинського УП ГУНП в судове засідання не з'явилась, належним чином сповіщена. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши доводи представника скаржника та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
У постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 373/18/23 Верховний Суд вказав, що системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз вищезазначених норм дозволяє дійти висновку, що бездіяльність слідчого або прокурора може бути оскаржена лише в разі отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, доказів на підтвердження вказаних обставин.
Згідно з ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
В порушення наведених положень скаржниця не додала достатніх доказів звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою. У матеріалах справи наявна заява про вчинення кримінального правопорушення від 21.07.2024, трекінг поштового відправлення №0100100135943 про направлення листа ОСОБА_4 до Святошинського УП ГУНП в місті Києві і докази вручення зазначеного відправлення (дата вручення 26.07.2024).
Водночас доказів, які б підтверджували направлення до поліції саме цієї заяви (опис вкладення до цінного листа) матеріали справи не містять.
Окрім того, попри зазначення доданих до скарги копії відповіді Слідчого управління Святошинського УП ГУНП в м. Києві та конверту до неї, наведені документи ОСОБА_4 до скарги не долучила.
За таких обставин, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити, чи допустив слідчий Святошинського УП ГУНП в місті Києві бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
З огляду на наведене, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 107, 110, 214, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність Святошинського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 16 серпня 2024 об 11 год 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1