2/754/64/24
Справа № 754/8894/20
Іменем України
12 серпня 2024 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
за участю секретаря судових засідань Нагорної М.В.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
представника відповідачки ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання ордеру недійсним та скасування свідоцтва про право власності, -
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до відповідачів Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання ордеру недійсним, скасування свідоцтва про право власності.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Лісовської О.В. від 22.07.2020 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд справи.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 23.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідно до ухвали від 24.03.2023 суддею Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. заявлено самовідвід від розгляду справи та передано матеріали справи на розгляд іншому судді.
Розпорядженням керівника апарату Деснянського районного суду м.Києва від 29.03.2023 року здійснено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29.03.2023 року вище зазначена цивільна справа передана судді Зотько Т.А.
Ухвалою судді від 06.04.2023 позовну заяву було прийнято до свого розгляду та призначено судове засідання.
12.08.2024 через систему "Електронний суд" позивачем ОСОБА_4 подано заяву про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., яку вмотивовано тим, що викладені висновки та ухвалене суддею рішення в аналогічній справі (№754/16831/19) без проведення жодних процедур передбачених ст. 264-265 ЦПК України, що складається з банально переписаного тексту відзиву відповідача, що не залишає у позивача жодного сумніву у неможливості ухвалення у цій справі суддею Зотько Т.А. законного і обґрунтованого рішення, через очевидну невідповідність займаній посаді, та очевидну її заінтересованість у результаті розгляду справи на користь відповідача, а відтак ОСОБА_4 просить задовольнити подану ним заяву про відвід, та передати справу на новий автоматизований розподіл.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до вимог ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. (Частина третя статті 40 в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
Враховуючи той факт, що заява ОСОБА_4 про відвід головуючого у справі подана в день призначеного судового розгляду, тобто пізніше ніж за три дні до призначеної дати судового засідання, а відтак дана заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
Статтями 36-37 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Ознайомившись зі змістом заяви, судом не встановлено обгрунтованих підстав упередженості судді, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в заяві про відвід судді Зотько Т.А., слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36 - 40 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_4 про відвід головуючому судді Зотько Т.А. у справі за позовом ОСОБА_4 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання ордеру недійсним та скасування свідоцтва про право власності- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 16.08.2024.
Суддя: