ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/252/24
провадження № 2/753/2925/24
07 серпня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі
головуючої судді Шаповалової К.В.
за участі: секретаря судового засідання Давидюк В.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини,
25 грудня 2023 року адвокатом Новіковою Н.І., яка представляє інтереси позивача ОСОБА_4 подано до канцелярії Дарницького районного суду міста Києва позов до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що перебуває у шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружжя довгий час не проживає разом, оскільки відповідачка працює та проживає за кордоном. Спільний син сторін проживає разом із батьком, а тому позивач просить суд визнати місце проживання малолітнього ОСОБА_5 разом із ним, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2024 року матеріали позову №753/252/24 передано в провадження судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 11 січня 2024 року.
Ухвалою суду від 16 січня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано представнику позивача строк на усунення недоліків.
18 січня 2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків у справі.
26 січня 2024 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою суду від 30 січня 2024 року було відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 12 березня 2024 року на 11:30 год. Окрім того, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Службу у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, та зобов'язано її, надати на адресу суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у їх вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Ухвалою суду від 7 березня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про проведення підготовчого засідання у справі в режимі відеоконференцзв'язку.
12 березня 2024 року від третьої особи надійшов лист про вживання заходів для складання письмового висновку щодо предмету спору.
Аналогічний лист був надісланий третьою особою суду 14 березня 2024 року.
Підготовче засідання призначене на 12 березня 2024 року було відкладено на 11 квітня 2024 року у зв'язку з відсутністю висновку ССД та неявкою відповідачки.
5 квітня 2024 року від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника ССД.
11 квітня 2024 року до суду від Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист, у якому було зазначено, що ними вживаються передбачені чинним законодавством заходи щодо підготовки та подальшого направлення на адресу Дарницького районного суду м. Києва письмового висновку про визначення місця проживання дитини. Зазначено, що сторони на виклики до служби не з'являються, на телефонні дзвінки не відповідають.
11 квітня 2024 року від представника позивача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.
Підготовче засідання 11 квітня 2024 року було відкладено за клопотанням представника позивача на 20 травня 2024 року.
23 квітня 2024 року від третьої особи надійшов лист про вживання заходів для складання письмового висновку щодо предмету спору.
20 травня 2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про долучення додаткових доказів.
Підготовче засідання призначене на 20 травня 2024 року було відкладено на 13 червня 2024 року на 11:00 год.
У підготовче засідання призначене на 13 червня 2024 року з'явилася представник позивача, відповідач до суд не з'явилася, повістка адресована їй на адресу місця реєстрації повернулася до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", в матеріалах справи також присутня заява третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про розгляд справи за відсутності їхнього представника.
Ухвалою суду від 13 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 7 серпня 2024 року.
13 червня 2024 року до суду від Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшов висновок про визначення місця проживання дитини, до якого був долучений акт обстеження умов проживання від 7 травня 2024 року.
У судове засідання 7 серпня 2024 року з'явився позивач та представник позивача, відповідач та представник третьої особи не з'явились, від представника третьої особи 13 червня 2024 року надійшов лист про розгляд справи у відсутність їх представника з проханням ухвалити рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи, при цьому 13 травня 2024 року на електронну пошту суду від її імені було подано заяву про можливість розгляду справи у її відсутність та про визнання нею позовних вимог. Проте така заява не була підписана за допомогою КЕП, а тому у суду відсутні підстави вважати, що така заява була подана особисто відповідачкою. В той же час, враховуючи тривалий час перебування справи у провадженні суду, належне повідомлення відповідача про призначені судові засідання, суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутність відповідачки, з урахуванням того, що за повідомленням позивача, вона наразі проживає за кордоном.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, вказали, що відповідачка наразі проживає за кордоном в Австрії, має там іншу родину, не збирається повертатись в України, малолітній ОСОБА_5 , 2014 року проживає з батьком, який займається його вихованням та утриманням. Дитина бажає проживати саме з батьком, їхати до мами не хоче. Відповідачка не заперечує, щоб син проживав з батьком, хоча пропонувала сину жити разом з нею в Австрії. Зазначили, що позивач не чинить перешкоди у спілкуванні сина з матір'ю. Також вказав, що син деякий час проживав з відповідачкою в Австрії, а потім вона привезла його на кордон з Польщею та віддала позивачу. З того часу син проживає з ним. Просив визначити місце проживання сина разом з ним.
Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, позивача, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 квітня 2014 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, видане відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис 69 (а.с. 16).
Під час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис 4263, батько- ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 17).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Звертаючись із позовом до суду, позивач зазначає, що їх з відповідачкою спільний син проживає з ним, а відповідачка проживає в Австрії. Оскільки вихованням та утриманням сина займається він, просив суд визначити місце проживання сина з ним.
Відповідно до довідки від 8 травня 2024 року № 149 ОСОБА_5 навчається у школі І-ІІІ ступенів № 284 Дарницького району м. Києва у 4-б класі (а.с. 83).
Згідно з довідкою від 9 травня 2024 року № 11 ОСОБА_5 , 2014 року займається у зразковому художньому колективі хорі хлопчиків «Амадеус» з вересня 2013 року по теперішній час. Протягом зазначеного періоду ОСОБА_1 приводив на заняття та забирав сина, цікавився його навчанням, відвідував показові заняття (а.с. 81).
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 7 травня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , в ній проживають ОСОБА_1 (позивач) без реєстрації місця проживання за цією адресою та ОСОБА_5 , 2014 року також без реєстрації місця проживання за цією адресою. Квартира складається з 1 кімнати, має усі комунальні зручності, обладнання меблями та побутовою технікою, санітарно-гігієнічний стан задовільний, охайно, прибрано. У дитини окремий диван-ліжко, стіл, стілець, меблева стінка, шафа для одягу та взуття, місце для навчання та розваг. Згідно висновку начальника відділу з питань вирішення сімейних спорів ССД умови для розвитку, виховання та навчання дитини батьком створені (а.с. 104).
Згідно із висновком Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 31 травня 2024 року питання щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , 2014 року народження розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 9 травня 2024 року, на якому був присутній батько дитини. ОСОБА_1 зазначив, що вже тривалий час подружжя не проживає разом, після 24 лютого 2022 року мати дитини виїхала за кордон та наразі перебуває там, за домовленістю між подружжям дитина проживає з батьком. Дитина відвідує шкоду та гуртки, перешкод у спілкуванні з матір'ю він не створює, дитина спілкується з мамою. Працівником служби під час бесіди з дитиною ОСОБА_5 , 2014 року народження з'ясовано, що мати дитини пропонувала сину поїхати разом за кордон, але він відмовився, бажає проживати та навчатись в Україні, з матір'ю спілкується, батько йому не перешкоджає у спілкуванні з матір'ю. Мати ОСОБА_3 у письмовому повідомленні зазначила, що на цей час перебуває за межами України та згодна з визначенням місця проживання сина з батьком. Враховуючи викладене, ССД надала висновок про доцільність визначення місця проживання дитини з батьком (а.с. 102-103).
Частинами 6, 8 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Згідно із статтею 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).
Відповідно до частини другої статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Частиною першою статті 161 Сімейного кодексу України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Одним із проявів принципу диспозитивності у цивільному судочинстві є те, що сторони вільно розпоряджаються наданими їм процесуальними правами, за допомогою яких вони можуть впливати на хід процесу. Зокрема, відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно із ст. 49 ЦПК України, право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, зміни підстав або предмета позову належить виключно позивачеві.
Згідно зі статтею 175 ЦПК України підставами позову, які відповідно до статей 49, 265 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.
Згідно з частиною першою статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
По справі встановлено, що фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким дитина і так фактично проживала і від якого мати дитини не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання.
Як зазначив позивач у судовому засіданні, позивачка особисто привезла до кордону йому сина та не заперечувала, щоб син проживав з батьком. Вказане підтверджено також у висновку Служби у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 31 травня 2024.
Крім того, зі змісту висновку ССД вбачається, що мати не заперечує проти проживання дитини з батьком, дитина з матір'ю спілкується, ніхто не чинить їй перешкод у спілкуванні із сином, що також підтверджено позивачем у судовому засіданні.
Після звернення батька дитини до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідачка не подала до суду відзив на позовну заяву, у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з собою, не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із мамою суду не надала.
Поведінка та пояснення відповідачки надані Службі у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, дають суду підстави для висновку про те, що фактично відповідачка не заперечує, щоб суд ухвалив рішення про визначення місця проживання дитини з батьком, оскільки будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із мамою суду не надала.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Як зазначалось, у висновку вказано проте, що мати дитини не заперечувала проти проживання дитини з батьком та повідомила ССД, що на цей час проживає за кордоном. При цьому висновок ССД не містить обґрунтування чому при відсутності спору між батьками щодо місця проживання дитини, Служба вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з батьком.
За встановлених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, яка фактично проживала і проживає разом з ним, між батьками дитини виник спір саме щодо її місця проживання, оскільки мати дитини ОСОБА_3 не вимагала від батька дитини змінити її місце проживання, не порушувала в судовому порядку питання щодо відібрання дитини у позивача, не зверталася до суду з позовом про визначення місця проживання дитини разом з собою, при вирішенні органом опіки та піклування питання про визначення місця проживання дитини відповідач участі не приймала.
Зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання.
При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та принаймні існувати на час вирішення справи в суді.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 141, 150, 160, 161 СК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 16 серпня 2024 року
Суддя К.В. Шаповалова