Рішення від 16.08.2024 по справі 517/789/24

Справа № 517/789/24

Провадження № 2/517/143/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року с-ще Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2024 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 27 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» був укладений договір про споживчий кредит № 3446577. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець надав позичальниці кредит в сумі 4900 грн, а позичальниця зобов'язалась повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в строк до 26 вересня 2021 року. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальниці кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору. Відповідачкою умови кредитного договору порушені кредитні кошти та проценти за користування коштами не сплачені.

15 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 15/12-2021-22, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 3446577 від 27 серпня 2021 року.

У свою чергу 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 3446577 від 27 серпня 2021 року.

Отже, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділений правом грошової вимоги до відповідачки.

Загальний розмір заборгованості за договором про споживчий кредит № 3446577 від 27 серпня 2021 року, яка підлягає стягненню з відповідачки станом на 10 травня 2024 року відповідно до розрахунку заборгованості становить 40180 грн, з яких: 4900 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34300 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 980 грн - заборгованість за комісією.

Оскільки відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, тому з урахуванням викладеного позивач простить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки заборгованість за договором про споживчий кредит № 3446577 від 27 серпня 2021 року у розмірі 40180 гривень.

Ухвалою суду від 05 червня 2024 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження на 04 липня 2024 року о 08 год 00 хв., з викликом сторін(а.с. 41). У подальшому розгляд справи відкладено на 16 серпня 2024 року.

У судові засідання представник позивача не з'явився, про час, дати і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 45, 49). Водночас у прохальній частині позовної заяви просив суд розглядати справу без його участі. Зазначив, що проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 5).

Відповідачка у судові засідання двічі не з'явилась хоча належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України, повідомлена про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв'язком судових повісток за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . Направлені їй судові повістки про виклик до суду за її місцем реєстрації, повернуті суду з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 46, 50). Відповідачка про причини неявки суд не повідомила та не подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», за запитом судді у справі № 511/789/24 на підставі ч. 8 ст. 187 ЦПК України, сформовано відповідь № 627402 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 40).

Згідно із пунктом 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до правової позиції КЦС ВС викладеної у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Ураховуючи зазначене, а також те, що повістки про виклик у судові засідання судом направлялася належним чином за офіційним зареєстрованим місцем проживання відповідачки, а конверти повернулися на адресу суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судових повісток у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов висновку, що відповідачка вважається належним чином повідомленою про дати, час і місце судового розгляду.

Суд вважає, що відповідачка не з'явилась до суду без поважних причин, а тому за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» був укладений договір про споживчий кредит № 3446577 (далі - Договір) (а.с. 6-10).

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3., 1.4. розділу 1 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4900 гривень. Кредит надається строком на 30 днів з 27 серпня 2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів з користування кредитом (дата платежу): 26 вересня 2021 року.

Згідно із п.п. 1.5.1., 1.5.2. п. 1.5., п. 1.6. розділу 1 Договору комісія за надання кредиту: 980 гривень, яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 2205 грн, які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п.п. 3.3.2 п. 3.3. розділу 3 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим Договором, у порядку, строки та терміни, передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього Договору.

Згідно із п. 4.2. розділу 4 Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6. Договору.

15 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 15/12-2021-22, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 3446577 від 27 серпня 2021 року (а.с. 17-21).

У свою чергу 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 3446577 від 27 серпня 2021 року (а.с. 23-28).

Відповідно до реєстру боржників до Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором про споживчий кредит № 3446577 від 27 серпня 2021 року в сумі 40180 грн, з яких: 4900 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34300 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 980 грн - заборгованість за комісією (а.с. 15).

Відповідачка свої зобов'язання за умовами кредитного договору не виконала.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачкою умови договору не виконуються, кошти, відсотки та комісія за його користування не повертаються.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання коштів.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачка, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, ОСОБА_1 має перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3446577 від 27 серпня 2021 року в сумі 40180 грн, з яких: 4900 грн - заборгованість за тілом кредиту; 34300 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 980 грн - заборгованість за комісією.

Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 3446577 від 27 серпня 2021 року наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 15).

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача також потрібно стягнути судовий збір в розмірі 3028 гривень.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

На підтвердження витрат правничої допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 02 січня 2023 № 02-01/2023 року, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» і Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с. 33-34), копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» про види послуг та їх ціну (зв. а.с. 34 - а.с. 35), платіжну інструкцію № 0433370000 від 10 травня 2024 року (зв. а.с. 35), заявку на надання юридичної допомоги № 688 від 26 квітня 2024 року щодо боржниці ОСОБА_1 , в якій надання усної консультації з вивчення документів 2 години - 4000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу 3 години - 9000 грн (а.с. 36) та витяг з Акту № 2 про надання юридичної допомоги від 03 травня 2024 року за вказаними вище послугами на суму 13000 грн (зв. а.с. 52).

Згідно із положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В свою чергу при встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, згідно із ст. 137 ЦПК України, ураховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які на думку суду є завищеними, тому суд вважає такими, що підлягають до задоволенню витрати на правничу допомогу у розмірі 6500 грн, які слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 514, 525, 526, 530, 610, 1054, 1055, 1077-1080, 1084 ЦК України, статтями 19, 27, 83, 133, 137, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3446577 від 27 серпня 2021 року в сумі 40180 (сорок тисяч сто вісімдесят) гривень, яка складається з наступного: 4900 (чотири тисячі дев'ятсот) гривень - заборгованість за тілом кредиту; 34300 (тридцять чотири тисячі триста) гривень - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 980 (дев'ятсот вісімдесят) гривень - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відомості про сторони у справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133;

відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя:

Попередній документ
121043593
Наступний документ
121043596
Інформація про рішення:
№ рішення: 121043594
№ справи: 517/789/24
Дата рішення: 16.08.2024
Дата публікації: 19.08.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Захарівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.09.2024)
Дата надходження: 05.06.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
04.07.2024 08:00 Фрунзівський районний суд Одеської області
16.08.2024 09:30 Фрунзівський районний суд Одеської області