Справа № 517/1145/24
Провадження № 1-кс/517/23/2024
16 серпня 2024 року смт. Захарівка Одеської області
Слідчий суддя Фрунзівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника СД ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024168390000055 від 14.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, про арешт майна,
Начальник СД ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на куртку чоловічу сірого кольору з написом «Amenade uotre espace de uie», та слідами бурого кольору на рукаві; дерев'яну палицю довжиною 110 см.; фрагменти бетонної підлоги з слідами бурого кольору зовні схожі на кров, які були вилучені за адресою АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування клопотання дізнавач посилається на наступне.
Сектором дізнання ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024168390000055 від 14.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.08.2024 до ВП №2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, надійшла письмова заява від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 , про те, що 13.08.2024 приблизно о 16:00 годин, не встановлена особа знаходячись на вулиці с. Кошарка, умисно нанесла їй тілесні ушкодження у вигляді гематоми голови.
14.08.2024 кримінальне правопорушення було зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якому присвоєно № 12024168390000055 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
15.08.2024 о 19:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , під час огляду місця події було виявлено та вилучено куртку чоловічу сірого кольору з написом «Amenade uotre espace de uie», та слідами бурого кольору на рукаві; дерев'яну палицю довжиною 110 см.; фрагменти бетонної підлоги з слідами бурого кольору зовні схожі на кров.
15.08.2024 куртка чоловіча сірого кольору з написом «Amenade uotre espace de uie», та слідами бурого кольору на рукаві; дерев'яна палиця довжиною 110 см.; фрагменти бетонної підлоги з слідами бурого кольору зовні схожі на кров, були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024168390000055 від 14.08.2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
У зв'язку з викладеним та з метою виконання завдання арешту та вирішення завдань кримінального провадження у органу дізнання виникла необхідність у накладенні арешту на предмети, які були вилучені під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - куртка чоловіча сірого кольору з написом «Amenade uotre espace de uie», та слідами бурого кольору на рукаві; дерев'яна палиця довжиною 110 см.; фрагменти бетонної підлоги з слідами бурого кольору зовні схожі на кров, які було вилучено під час огляду та які було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
В судове засідання начальник СД ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Начальник СД ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 просив суд розглянути клопотання за відсутністю особи, яка володіє вказаним майном, в порядку, передбаченому ч.2 ст. 172 КПК України, посилаючись на те, що вказане є необхідним для забезпечення арешту.
Згідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття осіб, які беруть участь у розгляді клопотання про арешт майна, в судове засідання не перешкоджає розгляду вказаного клопотання.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що вказаний речовий доказ, міг бути предметом вчинення кримінального правопорушення, з метою збереження речового доказу, встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, забезпечення заходів кримінального провадження, вважаю за доцільне задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на куртку чоловічу сірого кольору з написом «Amenade uotre espace de uie», та слідами бурого кольору на рукаві; дерев'яну палицю довжиною 110 см.; фрагменти бетонної підлоги з слідами бурого кольору зовні схожі на кров, які були вилучені за адресою АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин клопотання слідчого слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання начальника СД ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024168390000055 від 14.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, про арешт майна- задовольнити.
Накласти арешт на куртку чоловічу сірого кольору з написом «Amenade uotre espace de uie», та слідами бурого кольору на рукаві; дерев'яну палицю довжиною 110 см.; фрагменти бетонної підлоги з слідами бурого кольору зовні схожі на кров, які були вилучені за адресою АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виконання ухвали покласти на начальника СД ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: