Справа № 580/1348/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
14 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Вівдиченко Т.Р.,
Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року, прийнятого в порядку спрощеного письмового провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив суд:
визнати протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01. до 31.10.2023 включно;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01. до 31.10.2023 включно.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 у справі № 580/1348/24 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Позивач вказує, що згідно із роз'ясненнями Мінекономіки від 21.02.2023 № 4707-05/7400-07, у 2023 році не проводиться нарахування сум індексації, які визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (зі змінами), роз'яснення норм якого надає Міністерство соціальної політики України. Водночас, станом на грудень 2022 року різні категорії працівників отримували певні суми індексації, зокрема, заробітної плати та грошового забезпечення, які склалися внаслідок рівня інфляції за 2022 рік та попередні роки. Також, у вказаному роз'ясненні зазначено, що статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Враховуючи зазначене, Мінекономіки вважає, що протягом 2023 року за працівником зберігається сума індексації заробітної плати та грошового забезпечення, яка виникла за період до січня 2023 року (до зупинення дії Закону).
Позивач зауважує, що відповідно до розрахунку індексації грошового забезпечення від 15.12.2023 № 192, відповідачем у 2023 році індексація йому не нараховувалась.
Однак, на думку позивача, з розрахунку індексації грошового забезпечення від 15.12.2023 № 192 він мав право на виплату індексації у грудні 2022 року розмірі 1 470,83 грн. Оскільки, протягом 2023 року до моменту звільнення за ним зберігається сума індексації заробітної плати та грошового забезпечення, яка виникла за період до січня 2023 року (до зупинення дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
26.06.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні такої, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Відповідач наголошує, що індексація не є складовою грошового забезпечення, а за своєю правовою природою є державною соціальною гарантією.
Крім того, відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", у зв'язку з чим кошти на виплату військовослужбовцям Головного центру індексації грошового забезпечення за 2023 рік, від головного розпорядника бюджетних коштів - не надходили, кошти не виплачувались.
Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується Посвідченням від 11.12.2018 серії НОМЕР_2 .
Витягом із наказу відповідача від 30.10.2023 № 555-ОС підтверджується, що позивач з 30.10.2023 звільнений з військової служби та з 31.10.2023 виключений із списків особового складу. Зобов'язано виплатити йому відповідне грошове забезпечення. Індексації грошового забезпечення серед вказаних у наказі виплат не зазначено.
11.12.2023 позивач звернувся до відповідача запитом на отримання інформації, в якому серед іншого просив надати довідку-розрахунок виплаченої/невиплаченої індексації грошового забезпечення за у весь період проходження служби із зазначенням базових місяців для її обчислення.
Листом від 16.12.2023 № 11/С-151-182 відповідач повідомив про відсутність підстав для здійснення позивачу перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 30.10.2023. У розрахунку від 15.12.2023 № 192 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2019 до 31.12.2022 відсутні відомості щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.01. до 31.10.2023 включно.
20.12.2023 згідно з Довідкою Обласної МСК № 2 серії 12 ААА №066292 позивачу встановлена ІІ група інвалідності.
Вважаючи свої права на виплату індексації грошового забезпечення порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у 2023 році зупиняється обов'язок роботодавців щодо нарахування та виплати індексації доходів населення.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На виконання частин 1-3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1283-ХІІ (далі - Закон № 1283-ХІІ) індексація грошових доходів населення відповідно до - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частина 1 ст. 2 Закону № 1283-ХІІ встановлює, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до ст. 4 Закону № 1283-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 9 Закону № 1283-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. У разі коли дохід, що виплачується одним підприємством, установою, організацією, формується з різних джерел, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частці в загальному доході.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Пункт 6 Порядку № 1078 встановлює, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Сторонами у справі не заперечується, що у спірний період індексація грошового забезпечення позивача не проводилась.
Відповідно до абз. 18 п. 3 "Прикінцеві положення" Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами).
Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що у 2023 році зупиняється обов'язок роботодавців щодо нарахування та виплати індексації доходів населення.
Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у спірному періоді, зважаючи на зупинення дії Закону № 1283-ХІІ у 2023 році є правомірною. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів відхиляє посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин роз'яснення Мінекономіки від 21.02.2023 № 4707-05/7400-07, оскільки таке не є нормативно-правовим актом.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з'ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді Т.Р. Вівдиченко
І.О. Грибан