"01" листопада 2010 р.Справа № 10/128-10-3598
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль»
до відповідача Малого приватного підприємства «Агнія»
про стягнення 170 735, 66 грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників сторін
від позивача: Леонтюк С.О. за довіреністю від 01.09.2010р.;
Загорулько В.П. -генеральний директор
від відповідача: не з'явився
Суть спору: ТОВ «Модуль»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з МПП «Агнія»170 735,66 грн., з яких, 119420 грн. -основний борг, що підлягає стягненню з відповідача на підставі договорів переведення боргу, які 25.01.2010р. укладені між ФОП ОСОБА_1 (Первісний боржник) і відповідачем (Новий боржник) та ФОП ОСОБА_2 (Первісний боржник) і відповідачем (Новий боржник) за згодою позивача (Кредитор); 35630,54 грн. -пеня, в т.ч. пеня в сумі 19034,75 грн., що нарахована відповідачу з 18.05.2009р. по 07.07.2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_2 та пеня в сумі 16595,79 грн., що нарахована відповідачу з 13.04.2009р. по 07.06.2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_1; 10 567, 51 грн. -індекс інфляції, в т.ч. індекс інфляції в сумі 4500,67 грн., що нарахований відповідачу з червня 2009р. по червень 2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_2 та індекс інфляції в сумі 6066,84 грн., що нарахований відповідачу з травня 2009р. по липень 2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_1; 5117, 61 грн. -3% річних, в т.ч. 3% річних в сумі 2629,10 грн., що нараховані відповідачу з 18.05.2009р. по 07.07.2010р. за несвоєчасну оплату товару, який позивач поставив ФОП ОСОБА_2 та 3% річних в сумі 2488, 51 грн., що нараховані відповідачу з 13.04.2009р. по 07.07.2010р. за несвоєчасну оплату товару, який позивач поставив ФОП ОСОБА_1
Під час розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, яка залучена судом до справи 20.10.2010р., та згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 141241,70 грн., з яких, 119420 грн. -основний борг, що підлягає стягненню з відповідача на підставі договорів переведення боргу; 15676,51 грн. -індекс інфляції, в т.ч. індекс інфляції в сумі 6879,67 грн., що нарахований відповідачу з червня 2009р. по жовтень 2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_2 та індекс інфляції в сумі 8796,84 грн., який нарахований відповідачу з травня 2009р. по жовтень 2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_1; 6150,19 грн. -3% річних, в т.ч. 3% річних в сумі 3112,04 грн., що нараховані відповідачу з 18.05.2009р. по 20.10.2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_2 та 3% річних в сумі 3038,15 грн., що нараховані відповідачу з 13.04.2009р. по 20.10.2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_1
При цьому у письмових обґрунтуваннях, які залучені судом до справи 20.10.2010р., позивач посилається на те, що переведення боргу -правочин, в силу якого первісний боржник по зобов'язанню за згодою кредитора переводить свій обов'язок на нового боржника, вибуваючи таким чином з цього зобов'язання. Оскільки попередній боржник в зобов'язанні вибуває і його місце заступає новий боржник, то має місце універсальне правонаступництво, при якому зберігається предмет і зміст зобов'язання і до правонаступника переходить увесь обсяг прав та обов'язків правопопередника. Тобто, переведення боргу, як і заміна кредитора у зобов'язанні, опосередковує зміну суб'єктного складу зобов'язання, але залишає незміннім його зміст. Тому кредитор до нового боржника може висунути вимоги в такому ж обсязі і на умовах, як до первісного боржника, а новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст.522 ЦК України). Відповідно до п.5 договорів переведення боргу від 25.01.2010р. з моменту набрання чинності цими договорами МПП «Агнія»прийняло на себе всі обов'язки ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 При цьому за умовами п.2 договорів переведення боргу, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 переведено на МПП «Агнія»їх борг перед ТОВ «Модуль»в обсязі і на умовах, що існували на момент укладення договору, а на момент укладення договору, тобто на 25.01.2010р. обсяг заборгованості ФОП ОСОБА_1 становив суму 63460 грн. та обсяг заборгованості ФОП ОСОБА_2 становив 55960 грн. Умови переведення боргу на момент укладення договорів переведення боргу передбачені договорами між первісними боржниками і кредитором (умова про оплату пені -п.5.1. договору на поставку вугілля №12/02-09 від 11.02.2009р., який укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та п.5.1. договору на поставку вугілля №16/03-09 від 20.03.2009р.) та законодавством (умови компенсування несправним боржником інфляційних втрат кредитора та 3% річних за користування боржником чужими грошовими коштами).
Відповідач надав до суду відзив на позов від 18.10.2010р. за вх.№27716, згідно з яким, відповідач вважає позовні вимоги обґрунтованими в частині стягнення 128592,59 грн., з яких, 119420 грн. -основний борг, що підлягає стягненню з відповідача на підставі договорів переведення боргу від 25.01.2010р. (63460 грн. + 55960 грн.); 2640,32 грн. -3% річних, які нараховуються з 25.01.2010р. по 20.10.2010р.; 6 532,27 грн. - індекс інфляції, який нараховується з лютого 2010р. по жовтень 2010р. При цьому відповідач посилається на те, що зобов'язання відповідача по сплаті основного боргу за поставку вугілля в сумі 63460 грн. та 55 960 грн. виникли з договорів переведення боргу від 25.01.2010р., предметом яких є виключно основний борг за поставлене вугілля і не передбачено, що первісні боржники передають, а новий боржник приймає інші зобов'язання щодо оплати збитків від інфляції або 3% річних, що існували у первісних боржників за договорами поставки вугілля, а тому обов'язки оплати відповідачем боргу за вугілля в сумі 63460 грн. та 55 960 грн. у нового боржника виникли з дня укладення договорів переведення боргу 25.01.2010р.
Окрім того, відповідач надав до суду заяву про розстрочку виконання рішення суду, яка залучена судом до справи 20.10.2010р., та згідно з якою, відповідач просить суд надати МПП «Агнія»розстрочку виконання рішення суду, яке буде прийнято господарським судом за результатами розгляду справи на сім місяців, встановивши наступні строки та суми оплати заборгованості в загальній сумі 128 592,59 грн.: до 20.11.2010р. -15 000 грн., до 20.12.2010р. -15 000 грн., до 20.01.2011р. -15 000 грн., до 20.02.2011р. -15 000 грн., до 20.03.2011р. -15 000 грн., до 20.04.2011р. -15 000 грн., до 20.05.2011р. -38592,59 грн. При цьому відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, яке унеможливлює виконання рішення суду своєчасно та в повному обсязі, та яке виникло у відповідача внаслідок фінансової світової кризи, наявність якої визнано рішенням Ради Національної безпеки та оборони України від 20.08.2008р. «Про невідкладні заходи з посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України»та Указом Президента України від 17.11.2008р. №1045/2008 «Про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні», внаслідок того, що протягом 2009-2010р. фінансовими установами не здійснювалося кредитування юридичних осіб, що є загальновідомим фактом, а також внаслідок того, що контрагенти відповідача протягом 2009-2010р. не розрахувалися з відповідачем за надані останнім роботи і послуги і на даний час заборгованість відповідача перед постачальниками складає 474 079, 53 грн., в т.ч. і перед ТОВ «Модуль». В підтвердження своїх доводів про знаходження у скрутному матеріальному становищі відповідач надав до суду довідку про заборгованість по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Постачальники»та виписки банківської установи АКБ «Південний»по розрахунковому рахунку за період січень 2010р. -жовтень 2010р., згідно з якими надходження та витрачання коштів (рух коштів по рахунку) за цей період становить 26 219,76 грн.
Позивач із заявою відповідача не згодний, просить суд залишити її без задоволення, з підстав, що викладені у поясненнях до заяви, які залучені судом до справи 01.11.2010р.
Ухвалою від 11.10.2010р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15 днів до 31.10.2010р. включно у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача.
На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 01.11.2010р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
11.02.2009р. між ТОВ «Модуль»(продавець) і ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладений договір на поставку вугілля №12/02-09, згідно з яким, Продавець зобов'язався продати Покупцю вугільну продукцію марки АМ в кількості 1000 тон по ціні 780 грн. з ПДВ за 1 тону, а ФОП ОСОБА_1 -одержати і оплатити її.
Відповідно до умовам п.3.1. договору Покупець здійснює оплату в розмірі 30% вартості фактично поставленої партії вугілля згідно виставленого рахунку -фактури шляхом перерахування грошових коштів на р/рахунок Продавця на протязі 7 календарних днів з моменту одержання вугільної продукції, 70 % - на протязі 30 банківських днів.
Згідно з умовами п.9.2. договору строк дії договору встановлений сторонами до 31.12.2009р., а відповідно до умов п.9.5. договору, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії даного договору не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступні роки.
На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Модуль»поставило ФОП ОСОБА_1 вугілля на загальну суму 161460 грн., а саме 20.02.2009р. на суму 53820 грн., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу до перевезення №51476843 та актом приймання -передачі вугілля від 20.02.2009р. та 27.02.2009р. на суму 107640 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу до перевезення №51477006 та №51476942 та актами приймання-передачі вугілля №1 та №2 від 27.02.2009р.
В свою чергу ФОП ОСОБА_1 за поставлене вугілля розрахувався частково в сумі 98 000 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ «Модуль», а саме у лютому 2009р. оплачено 8500 грн., у березні 2009р. -45500 грн., у квітні 2009р. -25500 грн., у травні 2009р. -6500 грн., у липні 2009р. -4 000 грн., у серпні 2009р. -8 000 грн.
Залишок боргу в сумі 63460 грн. ФОП ОСОБА_1 не сплачено ТОВ «Модуль».
Також судом встановлено, що 20.03.2009р. між ТОВ «Модуль»(продавець) і ФОП ОСОБА_2 (покупець) укладений договір на поставку вугілля №16/03-09, умови якого є аналогічними з умовами договору на поставку вугілля №12/02-09, який 11.02.2009р. укладений між ТОВ «Модуль»і ФОП ОСОБА_1
На виконання умов укладеного з ФОП ОСОБА_2 договору, ТОВ «Модуль»31.03.2009р. поставлено ФОП ОСОБА_2 вугілля на загальну суму 161 460 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу до перевезення №51476573, 51476616, 51476622 та актами приймання -передачі вугілля від 31.03.2009р. №1,2,3.
В свою чергу ФОП ОСОБА_2 за поставлене вугілля розрахувався частково в сумі 105500 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ «Модуль», а саме у травні 2009р. оплачено 20 000 грн., у червні 2009р. -26 000 грн., у липні 2009р. -19 000 грн., у серпні 2009р. -10 000 грн., у вересні 2009р. -16500 грн., у жовтні 2009р. -7000 грн., у листопаді 2009р. -3000 грн., у грудні 2009р. -4000 грн.
Залишок боргу в сумі 55960 грн. ФОП ОСОБА_2 не сплачено ТОВ «Модуль».
Поряд з цим судом встановлено, що 25.01.2010р. між ФОП ОСОБА_1 (Первісний боржник) і МПП «Агнія»(Новий боржник) укладений договір про переведення боргу, згідно з умовами п.1 якого, Первісний боржник переводить, а Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань з виплати боргу за вугілля АМ, що виникло на підставі договору поставки вугілля від 11.02.2009р., укладеного між Первісним боржником і ТОВ «Модуль»(далі -Основний договір).
Відповідно до умов п.2 договору, Первісний боржник переводить на Нового боржника борг в обсязі і на умовах, що існують у момент укладення даного договору. Сторони домовились про встановлення грошової оцінки боргу, що переводиться в сумі 63460 грн.
Згідно з умовами п.3 договору, Первісний боржник передає Новому боржнику протягом 7 робочих днів з моменту укладення даного договору наступні правовстановлюючі документи, пов'язані з переведенням боргу: договір №12/02-09 від 11.02.2009р., а відповідно до умов п.7 договору за невиконання Первісним боржником зобов'язань, зазначених у п.3 договору, Первісний боржник сплачує Новому боржнику штраф в розмірі 2% від суми переведеного боргу на Нового боржника.
Відповідно до умов п.5 договору, з моменту набрання чинності цього договору Новий боржник приймає на себе обов'язки Первісного боржника і стає боржником за Основним договором.
Умовами п.6 договору встановлено, що згоду на переведення боргу отримано від ТОВ «Модуль»згідно з письмовим повідомленням №б/н від 25.01.2010р. і додається до цього договору.
Згідно з умовами п.8 договору, договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань, взятих на себе сторонами.
Вказаний договір підписано, як сторонами договору -Первісним і Новим боржником, так і ТОВ «Модуль»(кредитор), а додатком до цього договору є письмова згода ТОВ «Модуль»на переведення боргу від 25.01.2010р.
Разом з тим, 25.01.2010р. договір про переведення боргу укладений і між ФОП ОСОБА_2 (Первісний боржник) і МПП «Агнія»(Новий боржник), який також підписаний як сторонами договору -Первісним і Новим боржником, так і ТОВ «Модуль»(кредитор), з наданням при цьому останнім відповідної згоди на таке переведення, що є додатком до цього договору, умови якого є аналогічними за змістом з умовами договору на переведення боргу, який укладений між ФОП ОСОБА_3 та МПП «Агнія», за виключенням умов щодо грошової оцінки боргу, який Первісний боржник переводить на Нового боржника, а саме 55960 грн., та договору на підставі якого Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань з оплати боргу за вугілля, а саме договір №16/03-09 від 20.03.2010р.
Окрім того, судом встановлено, що 17.06.2010р. ТОВ «Модуль»звернулося до МПП «Агнія»з претензією від 15.06.2010р. №1, в якій запропонувало МПП «Агнія»виконати свої договірні зобов'язання та перерахувати суму боргу 119420 грн. на р/рахунок ТОВ «Модуль», з одночасним повідомленням про те, що станом на 15.05.2010р. прострочення сплати боргу становить майже півроку. Вказану претензію МПП «Агонія» одержало 22.06.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №9451800039368 та фіскальним чеком ВПЗ-18, але борг ТОВ «Модуль»не сплатило, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом, в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, що залучена судом до справи 20.10.2010р., ТОВ «Модуль»просить суд стягнути з відповідача 141241,70 грн., з яких, 119420 грн. -основний борг, що підлягає стягненню з відповідача на підставі договорів переведення боргу; 15676,51 грн. -індекс інфляції, в т.ч. індекс інфляції в сумі 6879,67 грн., що нарахований відповідачу з червня 2009р. по жовтень 2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_2 та індекс інфляції в сумі 8796,84 грн., який нарахований відповідачу з травня 2009р. по жовтень 2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_1; 6150,19 грн. -3% річних, в т.ч. 3% річних в сумі 3112,04 грн., що нараховані відповідачу з 18.05.2009р. по 20.10.2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_2 та 3% річних в сумі 3038,15 грн., що нараховані відповідачу з 13.04.2009р. по 20.10.2010р. за несвоєчасну оплату товару, який поставлений позивачем ФОП ОСОБА_1
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:
Згідно з вимогами ч.2 ст.11 ЦК України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, а відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В силу вимог ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Поряд з цим вимогами ст.520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згадою кредитора, а відповідно до вимог ст.522 ЦК України новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти нового кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Отже, заміна боржника в зобов'язанні (переведення боргу) -це така правова конструкція, що передбачає перехід від первісного боржника до нового боржника зобов'язання (обов'язків, що складають його зміст) і відповідальності за його виконання. Останнім заміна боржника (переведення боргу) відрізняється від покладення виконання зобов'язання на третю особу (ст.528 ЦК України), так як при покладенні виконання зобов'язання на третю особу відповідальним перед кредитором залишається боржник, а особа, на яку покладене виконання відповідно до ст.528 ЦК України, обов'язків перед кредитором не несе і перед ним не відповідає.
Як вище встановлено господарським судом, боржником у зобов'язанні по оплаті позивачу грошових коштів в сумі 119420 грн., відповідач став на підставі відповідних договорів переведення боргу, які укладені між ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 (Первісні боржники) і відповідачем (Новий боржник) за згодою позивача (Кредитор) 25.01.2010р., та умовами п.5 яких встановлено, що відповідач (Новий боржник) приймає на себе обов'язки Первісних боржників (ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2) і стає боржником за Основним договором (договори поставки вугілля, що укладені між позивачем (продавець) і ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (покупці) з моменту набрання чинності договорів переведення боргу, а згідно з умовами п.8 договорів переведення боргу, ці договори набирають чинності з моменту їх підписання.
При цьому грошові кошти в сумі 119420 грн., зобов'язання по оплаті яких позивачу прийняті відповідачем 25.01.2010р., являються боргом Первісних боржників (ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2), який виник у останніх внаслідок прострочення виконання зобов'язань по оплаті вугілля, яке поставлено позивачем на підставі відповідних договорів поставки вугілля, укладених між позивачем (продавець) і ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (покупці).
Між тим, виходячи з того, що боржником у зобов'язанні по оплаті позивачу боргу в сумі 119420 грн. відповідач став саме 25.01.2010р., господарський суд вважає, що й відповідальність за невиконання цього зобов'язання відповідачем виникає у останнього саме з 25.01.2010р.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому 3% річних та індекс інфляції, які сплачуються боржником у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання за своєю правовою природою не є мірою відповідальності, а є платою за користування чужими грошовими коштами, з чим погоджується і сам позивач.
З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що доводи відповідача про нарахування останньому 3% річних та індексу інфляції за пророчення виконання грошового зобов'язання по оплаті позивачу 119420 грн. з 25.01.2010р. по 20.10.2010р. (3 річних) та з лютого по жовтень 2010р. (індекс інфляції) є обґрунтованими і правомірними, та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства щодо заміни боржника у зобов'язанні.
За таких обставин господарський суд приймає до уваги розрахунок 3% річних та індексу інфляції, який здійснений відповідачем, та згідно з яким, розмір 3% річних з 25.10.2010р. по 20.10.2010р. на суму боргу 119420 грн. становить 2640,32 грн., а розмір індексу інфляції з лютого 2010р. по жовтень 2010р. становить 6532,27 грн.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Модуль»шляхом стягнення з відповідача основного боргу в сумі 119420 грн., оскільки наявність зобов'язань відповідача по оплаті позивачу боргу в сумі 119420 грн. підтверджуються наявним у справі доказами та жодним чином не заперечуються відповідачем, та стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2640,32 грн. і індексу інфляції в сумі 6532,27 грн.
Доводи позивача про те, що у випадку переведення боргу на відповідача має місце універсальне правонаступництво і тому до відповідача переходить увесь обсяг прав та обов'язків правопопередника, господарський суд до уваги не приймає, оскільки, універсальне правонаступництво має місце у випадку припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи, а таких доказів позивачем до суду не надано. Поряд з цим сингулярне правонаступництво, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов'язків до правонаступника, а тому іменується частковим правонаступництвом, і відбувається заміною осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін або вказівки закону.
Щодо заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, господарський суд виходить з наступного.
Як вище встановлено господарським судом, в якості наявності обставин, що надають можливість господарському суду відстрочити або розстрочити виконання рішення суду, відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, що відповідач підтверджує випискою банківської установи АКБ «Південний» по розрахунковому рахунку за період січень 2010р. -жовтень 2010р., згідно з якими надходження та витрачання коштів (рух коштів по рахунку) за цей період становить 26 219,76 грн., а також посилається на наявність заборгованості останнього перед постачальниками, в т.ч. і перед ТОВ «Модуль»в розмірі 474 079, 53 грн., що відповідач підтверджує відповідною довідкою про заборгованість по рахунку 631 «Постачальники»станом на 01.10.2010р. При цьому, згідно з доводами відповідача, наявність такого скрутного матеріального становища, пов'язана із негативним впливом світової фінансової кризи на економіку України та відсутністю кредитування юридичних осіб з боку фінансових установ протягом 2009р. -2010р.
Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
При цьому, із врахуванням приписів ст.121 ГПК України, відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можливе лише при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а із врахуванням приписів, що містяться у п.2 Роз'яснень ВГСУ від 12.09.1996р. №02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування свого клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду, зокрема, скрутне матеріальне становище та наявність заборгованості відповідача перед постачальниками, в т.ч. і перед ТОВ «Модуль»в розмірі 474 079, 53 грн., не є виключними обставинами, наявність яких надає суду можливість відстрочити виконання рішення суду, а економічна криза та відсутність кредитування юридичних осіб з боку фінансових установ мають негативний вплив на господарську діяльність не лише відповідача, а й інших суб'єктів господарської діяльності, одним із видів якої є підприємництво, яке в силу вимог ст.42 ГК України здійснюється суб'єктами господарювання на власний ризик.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову відповідачу у задоволені заяви про розстрочку виконання рішення суду.
На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль»задовольнити частково.
2.Стягнути з Малого приватного підприємства «Агнія»(68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова,16-А, код ЄДРПОУ 30193693, р/р 26007313801 у ФАБ «Південний»м. Ізмаїл, МФО 328890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль»(94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Луначарського, буд.33-А, код ЄДРПОУ 25360171, р/р 260023208101 у Краснолуцькому відділенні ВАТ «СЕБ Банк»м. Київ, МФО 300175 ) основний борг в сумі 119 420 (сто дев'ятнадцять тисяч чотириста двадцять) грн., 3% річних в сумі 2 640 (дві тисячі шістсот сорок) грн. 32 коп., індекс інфляції в сумі 6 532 (шість тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 27 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 52 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 177 (сто сімдесят сім) грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Суддя
Повне рішення складено 01 листопада 2010 року.