Справа № 751/3437/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лібстер А.С.
14 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Кузьмишина О.М.
розглянув у порядку письмового провадження Департаменту патрульної поліції на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив:
- скасувати постанову серії ЕГА № 1382593 від 31 березня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП;
- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 178 КУпАП закрити.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудної портативної камери поліцейського, що доданий до матеріалів справи. Також зауважено, що суд першої інстанції при встановленні об'єктивної сторони використав невиправдано вузький перелік дій, які можуть свідчити про вживання або намір вживання алкогольних, слабоалкогольних напоїв чи пива у громадських місцях.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 серпня 2024 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
У судове засідання учасники судового процесу не з'явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.
З огляду на зазначене та керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.03.2024 інспектором батальйону тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Удовиком А. А. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1382593, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 51 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст. 178 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що позивач 31 березня 2024 року о 18 год. 03 хв. в м.Чернігові, по вул. Пухова, 140, розпивав слабоалкогольні напої на дитячому майданчику, а саме пиво Зіберт, об'ємом 2,5 л, вміст спирту 4,8 %. (а.с.5, 22).
Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з оглянутого відеозапису не вбачається факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, а саме: розпивання слабоалкогольних напоїв на дитячому майданчику.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В п.1 ст.247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП)
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, згідно з ч. 1 ст. 178 КУпАП розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивну сторону вказаного правопорушення становлять дії (не наміри) щодо розпивання на вулицях, скверах, парках тощо :
-пива(крім безалкогольного);
-алкогольних напоїв;
-слабоалкогольних напоїв.
Тобто, для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП має бути на підставі достовірних та належних доказів доведено саме факт розпивання зазначених вище напоїв.
Згідно з статтею 222 КУпАП справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 178 КУпАП розглядають органи Національної поліції.
Пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Статтею 31 Закону №580-VIII встановлено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п. 1 ч. 140 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є наявність двох критеріїв: 1) належним чином зафіксований факт вчинення правопорушення та 2) додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Наразі, із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що на переконання інспектора, об'єктивна сторона правопорушення, вчиненого позивачем полягала в розпиванні слабоалкогоних напоїв на дитячому майданчику, а саме пиво «Зіберт», об'ємом 2,5 л, вміст спирту 4,8 %.
Так, на підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідачем було надано диск із відеозаписом, який міститься в матеріалах справи.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що з дослідженого відеозапису не вбачається, що позивачем були вчинені дії, які становлять об'єктивну сторону правопорушення, а саме: розпивання пива в громадському місці. Наявність поряд з особою закритих пляшок із відповідною речовиною, не може свідчити саме про розпивання алкогольних чи слабоалкогольних напоїв або пива в громадському місці.
Щодо належності цього доказу, колегія суддів зазначає, що оскаржувана постанова від 31.03.2024 не містить посилань на фіксування правопорушення технічними засобами.(а.с. 22)
Правопорушення не є таким, що зафіксовано в автоматичному режимі. Протокол про вчинене правопорушення з залученням свідків та відео- фотофіксацією не складався.
Отже, відеозапис не є належним доказом вчинення позивачем правопорушення, крім того, він фіксує лише розмову працівників патрульної поліції з позивачем.
Інших доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, а саме: розпивання пива «Зіберт», об'ємом 2,5 л, вміст спирту 4,8 %, - відповідачем не надано, а колегією суддів в ході розгляду справи не встановлено.
Наразі, колегія суддів наголошує, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
При цьому, відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Тож, згідно з принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення серії ЕГА № 1382593 від 31 березня 2024 року є протиправною, а тому підлягає скасуванню, а відповідна справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді В.Ю. Ключкович
О.М. Кузьмишина
(повний текст постанови складено 14.08.2024р.)