15 серпня 2024 року місто Київ
справа № 761/5020/23
провадження №22-ц/824/6214/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - Акціонерне товариство «Юнекс Банк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2023 року, ухвалене у складі судді Мальцева Д.О.,
у справі за позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2023 року позивач АТ «Юнекс Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що 23.12.2021 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір на комплексне банківське обслуговування № НОМЕР_1 .UAH, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 49999,00 грн.
Відповідач підтвердив, що ознайомився і погодився з публічною пропозицією банку на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. При цьому, Відповідач отримав банківську платіжну картку та надав Банку розписку про отримання картки та про ознайомлення з правилами користування карткою, визначених у публічній пропозиції АТ «ЮНЕКС БАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Зазначена публічна пропозиція АТ «ЮНЕКС БАНК» оприлюднена на офіційній інтернет-сторінці банку за адресою: www.unexbank.ua.
Відповідно до Анкета-Заяви відповідач акцептував та приєднався до публічної пропозиції позивача на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена на офіційній інтернет сторінці банку.
Відповідно до пункту 10.1. договору про комплексне банківське обслуговування, даний договір набирає чинність та вважається укладеним з моменту акцептування клієнтом, тобто з моменту отримання банком від клієнта належним чином заповненої та підписаної Анкети-Заяви, та діє протягом невизначеного терміну до моменту його розірвання або припинення з причин, передбачених цим договором.
Відповідно до умов вказаного договору, позивач відкрив відповідачу особовий рахунок у гривні та надав відповідну платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер до неї.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що відповідач доручив позивачу самостійно здійснювати договірне списання грошових коштів з поточного рахунку на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 6.2.17. договору, відповідач зобов'язався погашати всі заборгованості по рахунках та кредиту в строки, передбачені договором та у разі виникнення простроченої та/або несанкціонованої заборгованості, першочергово здійснювати повернення простроченої заборгованості за процентами та Кредитом, штрафами, пенями та/або несанкціонованої заборгованості, а потім скористатися правом на отримання кредиту.
Станом на 01 червня 2022 року, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитом становить 51 408, 13 грн, у тому числі: сума заборгованості за кредитом складає 49 673, 51 грн; сума заборгованості за процентами та комісіями складає 1 734, 62 грн.
Відповідач не сплачує свою прострочену заборгованість, у зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму боргу в розмірі 51 408,13 грн та судовий збір.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2023 рокупозовні вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Юнекс Банк» заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування № НОМЕР_1 .UAH від 23.12.2021 у розмірі 51 408,13 грн та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог АТ «Юнекс Банк» в повному обсязі. Апелянт вважає рішення незаконним та необґрунтованим у зв'язку з тим, що судом було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.
В апеляційній скарзі посилається на те, що вона підписала всі необхідні документи та отримала кредитну карту термін якої спливає 11.2024 року. Вказує, що починаючи з січня 2022 року вона кожного місяця вносила обов'язковий платіж, до якого входили проценти про використання кредитних коштів та тіло кредиту. Відповідно до виписки по особовому рахунку платіж не здійснювався лише один місяць лютий 2022 року. Також зазначає, що вона чітко дотримувалась вимог розділу 5 паспорту споживчого кредиту, а саме погашення кредиту та сплата процентів за ним здійснюється у розмірах та в строки визначені договором про споживчий кредит. Крім того, вона надалі сплачує обов'язковий платіж, шляхом перерахування коштів на банківську карту, з якої відбувається списання.
Суд не звернув уваги, що дія договору спливала 23.12.2022, жодних доказів про вимогу банку примусова повернути кошти у зв'язку із порушенням умов договору до суду не надано, а також на її адресу не надходило.
Посилається також на те, що у розділі 9 публічної пропозиції зазначено про форс - мажорні обставини, а тому саме у лютому 2022 року вони мали місце у зв'язку із чим вона не мала можливості своєчасно сплатити обов'язковий платіж.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Юнекс Банк» - адвокат Дитинчук В.М. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду як законне і обґрунтоване просив залишити без змін. Зазначає, що відповідач не заперечує факт укладення договору, а також не заперечила розрахунок заборгованості. Скориставшись правом на подачу відзиву , відповідач не надала суду доказів відсутності заборгованості.
Посилання в апеляційній скарзі, на форс - мажорні обставини, що виникли в наслідок військової агресії, вважає безпідставними, з огляду на те, що відповідач не надала докази того, що є причинно - наслідковий зв'язок між військовою агресією та неможливістю виконати свої зобов'язання за договором, що стала жертвою обставин непереборної сили. Крім того, відповідач не зверталась до АТ «Юнекс Банк» з повідомленням та підтвердженням таких обставин у встановлений договором строк.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 7 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що відповідно до умов кредитного договору відповідачу був наданий споживчий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 49999,00 грн.
Банком зобов'язання за договором кредиту виконані.
З розрахунку заборгованості вбачається, що отриманий кредит відповідач за умовами договору не сплачує, в результаті чого станом на 01.06.2022 має заборгованість перед АТ «Юнекс Банк» в розмірі 51 408,13 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 49673,51 грн.; заборгованість за процентами і комісіями - 1734,62 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що між АТ «Юнекс Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір від 23.12.2021, умови якого позивачем були виконані шляхом надання відповідачу кредитних коштів, а відповідач взяті на себе за договором зобов'язання не виконує, доказів на спростування вказаних обставин не надано, наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 11,509 ЦК України, договір є підставою для виникнення зобов'язань.
Відповідно до ст. 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ЮНЕКС БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17.
За змістомстатті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Колегія суддів звертає увагу на те, що анкета-заява, підписана ОСОБА_1 23 грудня 2021 року (а.с. 12 - 16), не містить умов про те, що складовою невід'ємною частиною Договору про комплексне банківське обслуговування є Паспорт споживчого кредиту (а.с. 18-20). Саме тому інформацію та умови, зазначені у ньому, не можна вважати узгодженими між сторонами кредитного договору.
Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20 виснувала, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми.
Отже, вирішуючи позовні вимоги по суті, колегія суддів приймає до уваги дані що містяться в анкеті-заяві від 23 грудня 2021 року та дані виписки-повідомлення UA233225390000026202093956003.UAH до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «ЮНЕКС БАНК».
Відповідно до умов анкети-заяви та виписки-повідомлення, процентна ставка за користування кредитними коштами становить 42,00 % річних, строком до 23 грудня 2022 року. Умов щодо продовження строку дії договору виписка-повідомлення не містить. Як і не містить вказаних умов анкета-заява від 23 грудня 2021 року.
Відтак, колегія суддів наголошує на тому, що лише у межах строку кредитування до 23 грудня 2022 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
Розрахунок заборгованості за договором здійснено станом на 01 червня 2022 року (а.с. 11).
Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мав здійснювати щомісячними платежами, на кінець останнього робочого дня звітного місяця, упродовж строку кредитування, кількість платежів 12. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі №723/304/16-ц (провадження N14-360цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі №638/13683/15-ц (провадження N14-680цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22), тобто дана судова практика є сталою.
Таким чином, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Між тим, вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, а саме статтею 625 ЦК України позивач не пред'явив.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 1 червня 2022 року заборгованість по поверненню кредитних коштів складає 51408,13 грн., з яких заборгованість по поверненню кредитних коштів складає 49673,51 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісіями 1734,62 грн.
З виписки по рахунку слідує, що станом на 30 травня 2022 року відповідачем було сплачено: 25 січня 2022 року - 1 270,51 грн; 23 березня 2022 року - 4 000 грн; 15 квітня 2022 року - 5 000 грн; 24 квітня 2022 року - 12 000 грн; 13 травня 2022 року - 3 500 грн; 25 травня 2022 року - 1 044 грн.
Враховуючи, що на період строку дії договору здійснювалось нарахування процентів, а відповідачем здійснювались оплати в загальному розмірі 26 814,51 грн., колегія суддів вважає, що вказані кошти підлягають зарахуванню на погашення відсотків нарахованих на час закінчення строку дії кредитування та частини тіла кредиту.
Загалом відповідачем було сплачено - 26 814,51 грн, то вказану суму колегія суддів вважає за необхідне відняти від суми заборгованості станом на день виникнення заборгованості (51408,13 грн заборгованість за кредиту - 26 814,51 загальна сума, яка була погашена відповідачем), таким чином заборгованість відповідача складає 24593,62 грн та саме вказана сума підлягає до стягнення з ОСОБА_1 ..
Таким чином доводи апеляційної скарги відповідача частково знайшли своє підтвердження, щодо не зарахування банком коштів на погашення заборгованості за кредитом.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, рішення суду підлягає скасуванню, як ухвалене з порушенням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Юнекс Банк» заборгованість за кредитним договором UA233225390000026202093956003.UAH від 23 грудня 2021 року станом на 01 червня 2022 року у загальному розмірі 24593,62 грн., що становить заборгованість за тілом кредиту.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684 грн. При подачі апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 4 026 грн.
На користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (47,84%), а саме у розмірі1282,95 грн. На користь відповідача з позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги, пропорційно до відхиленої частини позовних вимог (52,16 %), а саме у розмірі 2099,96 грн.
Враховуючи положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з позивача на користь відповідача різницю між сумою, яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача, та сумою, яку відповідач має компенсувати позивачу. Така різниця становить 817,01 грн. (2099,96 - 1 282,95).
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2023 рокускасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Юнекс Банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (код ЄДРПОУ 20023569, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14) заборгованість за кредитним договором в сумі 24593,62 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Юнекс Банк», на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 817,01грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус