Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань прийняття справи до провадження, з питань роз'яснення судового рішення
"15" серпня 2024 р. справа № 520/2739/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши питання прийняття справи до провадження та заяву представника відповідача про роз'яснення рішення від 24.06.2024р. по справі за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ; далі за текстом - відповідач, суб'єкт владних повноважень владний суб"єкт, адміністративний орган, орган публічної адміністрації, ВЧ, Військова частина) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ), яка полягає у здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 23.12.2016 по 13.12.2017 та з 07.09.2018 по 15.02.2021 у зменшеному розмірі; 2) зобов'язання військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 23.12.2016 по 13.12.2017 та з 07.09.2018 по 15.02.2021 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 23.12.2016 року по 13.12.2017 року - січень 2008 року, а в період з 07.09.2018 року по 15.02.2021 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024р. позов було частково задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 23.12.2016 року по 13.12.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 23.12.2016 року по 13.12.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 07.09.2018 по 28.01.2020 включно відповідно до приписів абзацу 4 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити з урахуванням висновків суду на користь ОСОБА_1 фіксовану індексацію грошового забезпечення щомісячно за період з 07.09.2018 по 28.01.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.
Представник відповідача 25.07.2024р. подав до Харківського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив суд роз'яснити порядок виконання судового рішення в частині визначення фактичного розміру фіксованої індексації грошового забезпечення щомісячно за період з 07.09.2018 по 28.01.2020 з урахуванням того, що в лютому - березні 2018 (період математичного розрахунку індексації-різниці відповідно до рішення суду) ОСОБА_1 жодних правовідносин з військовою частиною НОМЕР_1 не мав.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що в мотивувальній частині рішення суду зазначено, що сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу, а не березня 2018 року. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу (військовослужбовцю) індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Водночас, ОСОБА_1 зарахований до списків частини НОМЕР_1 у вересні 2018 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024р. справа №520/2739/22 передана до провадження судді Сліденка А.В.
Суд не знаходить перешкод для прийняття справи до провадження.
Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги ту обставину, що у відповідності до вимог ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
З цього приводу суд зазначає, що вимоги до оформлення судового рішення викладені законодавцем у ст.246 КАС України, а тому необхідність роз'яснення судового рішення спрямована на виправлення реально існуючого дефекту у тексті судового акту, зумовленого як нечіткістю судового рішення за змістом, так і неясністю та незрозумілістю будь-якої із структурних частин рішення суду і для учасників справи, і для осіб, котрі повинні здійснювати виконання цього судового акту у примусовому порядку.
Отже, потреба у роз'ясненні судового рішення може бути викликана такими суттєвими та істотними дефектами судового акту як: відсутність причинно-наслідкових зв'язків у межах документу; невідповідність змісту мотивувальної частини рішення тексту резолютивної частині рішення; недотримання вимог відносно ясності тексту, яка полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та у визначеності результату вирішення спору; незрозумілість резолютивної частини рішення такого ступеня, котра явно та очевидно заважатиме як добровільному, так і примусовому виконанню судового акту.
При цьому, критерій зрозумілості тексту судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення відповідно до ст.246 КАС України. Критерій чіткості тексту судового рішення полягає, зокрема, у тому, що: вжиті у судовому рішенні терміни відповідають дійсному змісту відповідних правових категорій за чинним національним законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст застосованої судом норми права відтворений без перекручення із чітким розмежуванням посилання на норму права від власного тлумачення судом змісту цієї норми права.
Відтак, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, сприйняття яких викликає дійсні (а не удавані та вигадані) труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, без внесення фактичних змін в існуюче рішення.
Механізм роз'яснення судового рішення за ст.254 КАС України унеможливлює викладення правової позиції суду з приводу нових вимог або невирішених вимог, а призначений виключно для усунення наявних недоліків в оформленні судового акту, котрі не узгоджуються із положеннями ст.246 КАС України та об"єктивно здатні призвести до явної та очевидно незрозумілості рішення для зацікавлених осіб.
Так, в мотивувальній частині вказаного рішення суд дійшов висновку, що за змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 належить з'ясувати таке: розмір підвищення доходу позивача (військовослужбовця) в березні 2018 року (А);суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Також слід ураховувати правила Інструкції №260, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, і пункт 1.9 якої передбачав, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу, а не березня 2018 року. Це пояснюється тим, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 ведуть мову про суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися у березні 2018 року, якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу (військовослужбовцю) індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Наведені висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду, що викладені у пунктах 102-109 постанови від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, пунктах 104-110 постанови від 28 серпня 2023 року у справі №420/17338/22, пункті 105 постанови від 18 жовтня 2023 року у справі №380/14195/22.
В резолютивні частині рішення суду від 24.06.2024р. зобов'язано відповідача, зокрема, нарахувати і виплатити з урахуванням висновків суду на користь ОСОБА_1 фіксовану індексацію грошового забезпечення щомісячно за період з 07.09.2018 по 28.01.2020 включно відповідно до приписів абзаців 4 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.
З поданої відповідачем заяви вбачається, що процесуальний документ по суті містить незгоду із резолютивною частиною рішення суду від 24.06.2024р. та із правомірністю встановлених у рішенні суду обставин, позаяк обґрунтований твердженнями про відсутність правовідносин з позивачем у лютому 2018р. та у березні 2018р. у зв"язку із зарахуванням заявника до списків Військової частини лише у вересні 2018р.
З приводу даних тверджень суд зазначає, що ці аргументи є підставою для подання апеляційної скарги та оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, але не можуть бути кваліфіковані у якості юридично спроможних доводів для подання заяви про роз'яснення судового рішення.
Окрім того, суд зважає, що за правовою природою інститут роз'яснення судового акту полягає не у наданні відповідей на нові вимоги або на невирішені вимоги, а у більш детальному поясненні положень постановленого судового рішенням, які або нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Натомість, у даному конкретному випадку, відповідач просить роз'яснити порядок та спосіб його виконання, що не є предметом розгляду в порядку статті 254 КАС України.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що механізм роз'яснення судового рішення, визначений статтею 254 КАС України, не допускає тлумачення судом норм процесуального права, а натомість, передбачає уточнення змісту судового рішення, зокрема у спосіб: зміни формулювання викладення відповідної частини судового рішення на більш чітке та зрозуміле; уточнення окремих положень судового рішення, які є нечіткими або допускають неоднозначність їх тлумачення; пояснення застосованих судом термінів або понять. Однак, за будь-яких умов, не допускається зміна змісту судового рішення шляхом його звуження або розширення.
За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 01.09.2020 у справі № 806/984/18, в постанові від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22, в постанові від 21.02.2024р. по справі №№460/9602/20 чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень КАС України, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Висновки аналогічного характеру містяться в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №127/27678/16-а.
Розглядаючи подану заяву про роз'яснення судового рішення суд встановив, що заява не містить посилань на те, що резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024р. викликає труднощі в його розумінні або передбачає двояке його тлумачення; в рішенні суду чітко викладена правова позиція суду та наведено докладне обґрунтування мотивів прийняття рішення з посиланням на норми чинного законодавства, якими керувався суд. Рішення суду двоякому тлумаченню не підлягає, оскільки є чітким та ясним і додаткового роз'яснення не потребує.
З огляду на викладене, суд доходить до переконання про відсутність підстав для роз'яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі, адже згаданий судовий акт не містить дефектів оформлення.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”); вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми з”ясування об”єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; інших джерел здобуття об”єктивних даних про обставини спірних правовідносин не знайшов.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-243, 248, 254, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд
ухвалив:
1. Прийняти адміністративну справу № 520/2739/22 до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Сліденка А.В. Роз'яснити, що надсилання процесуальних документів або учасникам справи, або представникам учасників справи буде здійснюватись або відповідно до ч.5 ст.18 КАС України з урахуванням правового висновку постанови Верховного Суду від 08.02.2024р. у справі №480/8341/22, або за указаними у відповідних процесуальних документах адресами учасників справи (у разі відсутності обов"язку здійснювати реєстрацію електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі). Сповістити, що інформація відносно справи може бути отримана за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud2070.
2. Заяву представника відповідача про роз'яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024р. по справі №520/2739/22 - залишити без задоволення.
3. Роз'яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Сліденко