Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 серпня 2024 р. № 520/14313/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті № 035456, виданої 06.02.2024 стосовно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті № 035456 від 06.02.2024 підлягає скасуванню, оскільки відповідачем невірно визначено суб'єкта адміністративного правопорушення в оскаржуваній постанові. Крім того, в аргументування своїх доводів зауважив, що не був повідомлений про розгляд справи про порушення автомобільного законодавства, за результатами розгляду якої винесено оскаржувану постанову
Ухвалою суду від 27.05.2024 у справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 27.05.2024, що підтверджується довідкою про доставку листа в електронний кабінет відповідача в системі "Електронний суд". Проте, у встановлений судом строк, представник відповідача правом надати письмовий відзив не скористався, клопотань про продовження строку надання відзиву, визнання позову, суду не надсилав.
За правилами частини 6 статті 162 КАС України визначено, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Справа розглянута, з урахуванням строків перебування судді у відпустці.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , здійснює господарську діяльність за КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Судом встановлено, що 05.01.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті зупинено автомобіль марки Mercedes-benz 814, номерний знак НОМЕР_2 для здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Власником автомобіля - Mercedes-benz 814, номерний знак НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є ОСОБА_2 .
Водієм транспортного засобу був ОСОБА_3 .
Згідно ТТН автомобільним перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт від 05.01.2024 № АР 053840, у якому посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог наказу МТЗУ від 24.06.2010 №385, ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" відсутній документ, що підтверджує правомірність використання транспортного засобу автомобільним перевізником, який зазначений у ТТН Р05/01 від 05 січня 2024 року".
Водій із актом ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі акту перевірки.
На підставі даного акту перевірки, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.02.2024, якою до позивача, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятою постановою, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2344-ІІІ) визначено засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні.
Абзацом 1 ст.2 Закону України №2344-ІІІ зазначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається з цього Закону, законів України "Про транспорт","Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
За змістом ч.7 статті 6 Закон України №2344-III, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України №2344-ІІІ встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з п.1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті (п.п.1 п.1 Положення № 103).
Згідно п.п.2, 9 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Відповідно п.15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно зі статті 5 Закон України №2344-III, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до статті 6 Закон України №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком №1567.
Згідно з п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно приписів статті 48 Закону України №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Згідно з приписами абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Надаючи правову оцінку доводам позивача про неналежне повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 1 пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Згідно з пунктом 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.
Відповідно до пункту 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Отже, справа про порушення без участі уповноваженої особи суб'єкта господарювання розглядається лише у разі належного повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи в порядку, визначеному пунктом 26 Порядку №1567, під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Водночас, Порядком №1567 не передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі суб'єкта господарювання у разі відсутності інформації щодо вручення суб'єкту господарювання повідомлення про розгляд справи. Відтак, якщо на розгляд справи про правопорушення не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду цієї справи.
З матеріалів справи про порушення автомобільного законодавства вбачається, що листом №5903/38/24-24 від 22.01.2024 відповідач повідомив позивача, що розгляд справи відбудеться у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 7 поверх 06 лютого 2024 року з 9:00 до 12:00.
Вказаний лист направлено поштовим відправленням з № 0600080376356.
Лист №5903/38/24-24 від 22.01.2024 повернуто відповідачу 08.02.2024 у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується інформацією з трекінку на сайті АТ "Укрпошта".
Зважаючи на наведене, позивач був позбавлений фактичної можливості бути завчасно повідомленим про розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відтак, суд приходить до висновку про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, та передчасність проведення розгляду акту AP 053840 sin 05.01.2024 за відсутності належних доказів повідомлення позивача.
Позбавлення позивача можливості взяти участь у розгляді справи, яка стосується безпосередньо позивача, є істотним порушенням процедури розгляду такої справи.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2019 у справі №826/1632/17.
Суд наголошує, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт можливий за відсутності уповноваженої особи автомобільного перевізника лише у разі його належного сповіщення про розгляд справи.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №742/3757/16-а, від 31.01.2019 у справі №760/10803/15-а, від 19.09.2019 у справі №686/21230/16-а, від 30.09.2019 у справі №486/92/17, від 14.11.2019 у справі №815/1570/16, від 06.12.2019 у справі №804/7725/17, від 24.12.2019 у справі №360/403/19.
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а вказав про те, що повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим органом справи, яка її стосується.
Факт неповідомлення особи, яка притягується до відповідальності про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є підставою для визнання постанови у такій справі неправомірною, та такою, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.
Оскільки, відповідач під час розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт та прийняття спірної постанови не дотримався вимог Порядку №1567, тому вимоги про її скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно суті встановленого порушення, суд зазначає, що не надає правову оцінку доводам сторін, оскільки факт порушення процедури прийняття оскаржуваної постанови нівелює підстави її прийняття, та є обставиною, яка свідчить про протиправність прийняття такої постанови.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №035456 від 06.02.2024 є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) № 035456, виданої 06.02.2024 стосовно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова