15 серпня 2024 року Справа № 480/6302/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Опімах Л.М.,
розглянувши у спрощеному провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6302/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області про стягнення середнього заробітку,-
У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що наказом Головного управління ДПС у Сумській області № 5-0 від 20.08.2019 його призначено на посаду начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області (Відповідач 1) у порядку переведення з посади начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Сумській області. Цим же відповідачем прийнято наказ № 3-о від 29.03.2023 “Про звільнення”, яким 29.03.2023 позивача звільнено із займаної посади у зв'язку з реорганізацією.
У зв'язку зі звільненням Головним управлінням ДПС у Сумській області проведений частково розрахунок, а саме кошти в розмірі 29 730, 51 грн. виплачені 30.03.2023, а решта коштів в розмірі 22 387,77 грн. виплачена лише 23.05.2023 року.
Таким чином, затримка в розрахунку при звільненні тривала з 30.03.2023 по 23.05.2023 і склала 38 робочих днів ( березень 2023 року - 2 робочі дні, квітень 2023 року - 20 робочих днів, травень 2023 року - 16 робочих днів).
Виходячи з того, що розмір місячного посадового окладу для начальника управління Головного управління ДПС у Сумській області складає 11980,00 грн., та враховуючи положення п.2, абз.7 п.2 , абз.2,3,5 п.4, абз.2 п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 ''Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", середньоденна заробітна плата позивача складає 570,48 грн., відповідно середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 30.03.2023 по 23.05.2023 складає ( 38 х 570,48 грн.) 21 678, 24 грн.
На підставі ст. 117 КЗпП України, позивач просить стягнути з Головного управління ДПС у Сумській середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 21 678, 24 грн., зазначивши, що середній заробіток за час вимушеного прогулу має виплачувати Головне управління ДПС у Сумській області як відокремлений підрозділ ДПС (Відповідач 2), як правонаступник Головного управління ДПС у Сумській області (Відповідач 1), оскільки лише Відповідач 2 має затверджений кошторис та фінансування видатків, і відповідно лише він взмозі виконати судове рішення в цій частині. На це вказують, зокерма і ті обставини, що, починаючи з 2022 року по даній установі кошторис видатків вже не затверджується та дана установа взагалі не фінансується, а після поновлення позивача на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області (Відповідач 1) на підставі рішення Другого апеляційного адміністративного суду № 480/7596/21 від 31.01.2023, заробітну плату йому виплачувало не Головне управління ДПС у Сумській області (Відповідач 1), а Головне управління ДПС у Сумській області (Відповідач 2), що підтверджується випискою по рахунку з платіжним дорученням Ощадбанку № 1 від 13.02.2023.
Відповідачі у встановлений судом строк відзиву на позов не надали, про причини неподання відзиву суд не повідомлений, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання відповідачами відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідиви письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задовленню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Сумській області ( відповідача 1) № 3-о від 29.03.2023 “Про звільнення”, припинено державну службу позивача та звільнено його із займаної посади у зв'язку з реорганізацією. При звільненні Головним управлінням ДПС у Сумській області (відповідачем 2) з позивачем розрахунок проведений частково, а саме кошти в розмірі 29 730, 51 грн. виплачені 30.03.2023, а решта коштів в розмірі 22 387,77 грн. виплачена лише 23.05.2023 року ( а.с.6,7).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проходження державної служби громадянами України регулюється Закононм України «Про державну службу». Відповідно до ч.3 ст.5 Цього Закону дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.47 Кодексу законів про працю України, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Стаття 116 Кодексу законів про працю України визначає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
За ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Виходячи з наведених норм та встановлених обставин, суд вважає, що у відповідача виник обов'язок виплатити позивачу його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, який тривав з 30.03.2023 по 23.05.2023 і склав 38 робочих днів ( березень 2023 року - 2 робочих дні, квітень 2023 року - 20 робочих днів, травень 2023 року - 16 робочих днів).
Вирішуючи питання в частині визначення середнього заробітку, суд погоджується з розрахунками позивача, на спростування якого відповідачем заперечень не подано.
Так, судом встановлено, що розмір місячного посадового окладу для начальника управління Головного управління ДПС у Сумській області складає 11980,00 грн. Вказний факт відповідачем не спростований.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Тобто, враховуючи, що звільнення позивача відбулося в березні 2023 року, то мав би братися в розрахунок січень-лютий 2023 року.
Однак згідно абз.2 п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Як зазначив позивач, в січні 2023 за ним зберігався середній заробіток за вимушений прогул, відповідно даний період не повинен братися в розрахунок.
Згідно абз.7 п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» ,якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 цього Порядку.
Відповідно до абз.3 п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Відповідно до абз.5 п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду ”.
Таким чином, загальна сума заробітної плати складає 23960,00 грн. (11980,00 грн. х 2 місяці).
Згідно абз.2 п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п 'ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов 'язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
У січні 2023 року кількість робочих днів склала 22, у лютому 2023 року - 20 робочих днів, загальна кількість робочих днів склала 42, відтак середньоденна заробітна плата складає 570,48 грн. ( 23 960, 00 грн. : 42 робочих днів).
Таким чином, враховуючи на тривалість затримки розрахунку при звільненні 38 робочих днів та визначений середньоденний заробіток позивача 570,48 грн., розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку склав 21678,24 грн., який і підлягає стягненню на користь позивача з другого відповідача Головного управління ДПС у Сумській області.
Покладаючи обов'язок по сплаті середнього заробітку на другого відповідача, суд враховує, що установа, в якій працював позивач, зокрема Головне управління ДПС у Сумській області з кодом ЄДРПОУ 43144399, з 2022 року не фінансується, кошторис видатків не затверджується. Після поновлення позивача в судовому порядку на посаді начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Сумській області (Відповідач 1) на підставі рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 480/7596/21 від 31.01.2023, заробітну плату виплачувало не Головне управління ДПС у Сумській області (Відповідач 1), а Головне управління ДПС у Сумській області (Відповідач 2), що підтверджується випискою по рахунку з платіжним дорученням Ощадбанку № 1 від 13.02.2023 (а.с.8 на звороті). Тому відповідно і середній заробіток за час вимушеного прогулу має виплачувати Головне управління ДПС у Сумській області (Відповідач 2), як правонаступник Головного управління ДПС у Сумській області (Відповідач 1).
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В ході судового розгляду справи, відповідач не довів правомірності своїх дій, пов'язаних із затримкою розрахунку з позивачем при звільненні, не надав доказів на спростування наведених позивачем розрахунків, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позивачем у цій справі сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. ( а.с.27), то саме така сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань другого відповідача Головного управління ДПС у Сумській області.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43144399, вул.Іллінська, 13 м.Суми, 40009), Головного управління ДПС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43995469, вул.Іллінська, 13 м.Суми, 40009) , про стягнення середнього заробітку - задовольнити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43995469) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 21 678 ( двадцять одна тисяча шістсот сімдесят вісім) грн. 24 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43995469) на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах