15 серпня 2024 рокум. ПолтаваСправа №440/6308/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Удовіченка С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Агротіс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Приватне підприємство "Агротіс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Полтавській області від 15.04.2024 № 1050-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агротіс".
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що спірний наказ не відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки він не містить підстав для проведення перевірки, обов'язковість зазначення яких передбачена підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а посилання виключно на норми Закону та на абстрактний аналіз податкової інформації без зазначення підстав, визначених у них, свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, зазначивши, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі наказу від 15.04.2024 № 1050-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агротіс" 28.05.2024 звершено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агротіс" та запрошено керівника підприємства прибути до контролюючого органу 04.06.2024 о 10 год 00 хв для ознайомлення з актом документальної позапланової невиїзної перевірки, його підписання та отримання примірника цього акту з належними додатками. Відтак, у зв'язку з тим, що контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 15.04.2024 № 1050-п та наказ, як акт індивідуальної дії, реалізовано його застосуванням, оскарження цього наказу не є належним та ефективним способом захисту прав платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Як наслідок, спір у справі №440/6308/24 не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач у відповіді на відзив наполягав на правомірності своїх вимог та протиправності оскаржуваного наказу.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства з таких підстав.
Залученим до матеріалів справи листом ГУ ДПС у Полтавській області від 28.05.2024 №17374/6/16-31-07-02-06 підтверджується, що згідно наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 15.04.2024 №1050-п документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Агротіс" завершена 28.05.2024. У зв'язку з цим, керівнику ПП "Агротіс" повідомлено про необхідність 04.06.2024 о 10 год 00 хв з'явитися до ГУ ДПС у Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, буд. 4, для ознайомлення з актом документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агротіс", його підписання та отримання примірника цього акту з належними додатками. В разі неявки керівника ПП "Агротіс" на це запрошення на вказану дату акт документальної позапланової невиїзної перевірки буде направлено на податкову (юридичну) адресу підприємства поштою /а.с. 29/.
Тож, вказаний вище лист свідчить про те, що на дату розгляду цієї справи у суді відповідач на підставі наказу від 15.04.2024 №1050-п провів документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Агротіс", за результатами якої склав акт, у якому відобразив обставини порушення позивачем вимог податкового законодавства, за вчинення яких застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції, про що прийняв податкові повідомлення-рішення /а.с. 85-101/.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №826/17123/18 ухвалила постанову від 21.02.2020 (К/9901/25669/19), в якій сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 розглянула питання можливості оскарження наказу про призначення перевірки після її фактичного проведення та дійшла таких висновків.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 у справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 не погодилась із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, за висновком Великої Палати Верховного Суду, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
На цій підставі, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, зважаючи на проведення відповідачем перевірки на підставі наказу від 15.04.2024 № 1050-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агротіс", провадження у цій справі слід закрити.
Подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №826/9184/18.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Агротіс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Удовіченко