Справа № 420/23488/24
15 серпня 2024 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія АЛАНД” про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - відповідач, Приватний виконавець Дорошкевич В.Л.), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія АЛАНД” (далі - третя особа) в якій просить:
- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни щодо винесення Постанови від 17.12.2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 63948594 протиправними.
- постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2020 року ВП № 63948594 скасувати.
Ухвалою суду від 29.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України, призначено судове засідання на 07.08.2024 р.
Ухвалою суду від 07.08.2024 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи
Цією ухвалою залишено без руху позовну заяву, надано позивачу 2-х денний термін з дня отримання даної ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку, які підтверджені відповідними доказами.
12.08.2024 року позивачем надана заява про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що він пропустив процесуальний строк, в першу чергу, через неналежні дії Відповідача, щодо надсилання оскаржуваної постанови на адресу проживання (реєстрації) позивача, а по друге, підставою поновлення процесуального строку може слугувати той факт, що позивач проходив службу у військовому підрозділі, переведеному на режим функціонування в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів позивача, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду, а також належного оформлення позовної заяви. Для цього особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частинами 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені статтею 287 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалам справи предметом оскарження в даній справі є постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 63948594 датована 17.12.2020 року.
Позивач стверджує, що зі змістом оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2020 року ВП № 63948594 він ознайомився лише 31.07.2024 року, оскільки не отримував від відповідача дану постанову, яка була направлена не за його адресом реєстрації.
Відповідач, ініціюючи питання щодо пропуску позивачем 10-денного строку звернення до суду з даним позовом, вказує, що на особистий запит боржника - ОСОБА_1 про надання копій документів по виконавчому провадженню № 63948594, який надійшов до офісу приватного виконавця 16.11.2021 за вх.№15603/01-28, на адресу заявника, зазначену на конверті цього звернення: 65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Фонтанська, буд. 10 рекомендованим листом за № 0209425414654 були направлені 26.11.2021 року витребувані документи.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано до суду копію листа-запиту ОСОБА_1 від 09.11.2021 року та поштового конверту до нього з адресом відправника - ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , а також лист- відповідь приватного виконавця від 26.11.2021 р. за вих. № 56368, в додатках якого вказано копія виконавчого напису № 35214 від 08.09.2020, копія заяви про примусове виконання рішення вих.. № 20075673 від 09.11.2020, копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 63948594 від 17.12.2020 р. з доказами його поштового відправлення рекомендованим листом за № 0209425414654 згідно списку № 13449 згрупованих відправлень відправник ПВ ОСОБА_2 від 26.11.2021 року, скріпленою печаткою поштового відділення АТ « Укрпошта» ВПЗ Київ 94 ( а.с. 46 зв.,47, 47зв., 48).
При цьому, матеріали справи містять копію паспорту ОСОБА_1 , за яким на сторінці 14 вказано місце його реєстрації АДРЕСА_2 . ( а.с. 12)
Відтак, вищевказаним спростовується довід позивача щодо направлення приватним виконавцем оскаржуваної постанови не за його адресом.
Щодо доводу позивача про його не ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови, то суд зауважує, що в ухвалі суду від 07.08.2024 року про залишення позову без руху було зроблено покликання на ухвалу судді Малиновського районного суду м. Одеси Громік Д.Д. від 12 травня 2022 року по справі № 521/3674/22, якою повернуто матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. ( а.с. 81).
При цьому, позивачем не надано пояснень та доказів того, з яких джерел він отримав виконавчий напис № 35214 від 08.09.2020 в межах справи № 521/3674/22, якщо копія оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 63948594 від 17.12.2020 р. разом з заявою про примусове виконання рішення вих.. № 20075673 від 09.11.2020 містився в вищевказаному поштовому відправленні приватного виконавця.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, будучи обізнаним ще у 2021 року про існування відкритого виконавчого провадження №63948594 за оскаржуваною постановою від 17.12.2020 р., позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про вжиття ним протягом 2021-2024 років будь-яких дій щодо ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови, навіть якщо він її фактично не отримував від приватного виконавця.
Також, суд приймає до уваги наявні в матеріалах справи Звіти приватного виконавця про здійснення відрахування та виплати щодо ОСОБА_1 за постановою від 05.01.2021 р. № ВП 63948594, які також підтверджують можливість позивача бути обізнаним про існування вказаного виконавчого провадження та підстави його відкриття. ( а.с. 76-80).
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач, в якості поважності причин такого пропуску, покликається на проходження ним служби у військовому підрозділі, переведеному на режим функціонування в умовах воєнного стану.
Так, відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від квітня 2022 року, підполковник ОСОБА_1 , який проходить службу у Військовій академії (м. Одеса), приймав участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії: з 16 березня по 01 квітня 2022 року в Черкаській області; з 02 квітня по 16 квітня 2022 року в Дніпропетровській області.
Суд не заперечуючи вказаного факту, звертає увагу позивача, що наявні у справі докази свідчать про те, що обов'язок позивача знати про стан своїх порушених прав виник ще у 2021 році, тобто до початку прийннятя ним участі у вказаних військових заходах, а тому не може вважатись поважною причиною пропуску 10-денного строку звернення до суду, передбаченого ст.. 287 КАС України.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущений з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними.
Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до частини 2 ст.6, частин 1, 2 ст.7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Судом також враховано, що адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. ( пункт 8 частини 1 ст. 240 КАС України).
Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не зазначено об'єктивних обставин, що перешкоджали йому скористатися правом на звернення до адміністративного суду у встановлений законом строк, суд дійшов висновку про застосування процесуальних наслідків, передбачених ч. 8 ст. 240 КАС України, шляхом залишення позову без розгляду
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 248, 250 КАС України, суд
ухвалив:
Задовольнити клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про залишення позову без розгляду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія АЛАНД” про визнання протиправною та скасування постанови від 17.12.2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 63948594 - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу що постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не позбавляє його права звернутись до суду повторно в загальному порядку, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Копію ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна