Справа № 420/25286/24
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
15 серпня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 12.08.2024 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 07 травня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань грошової премії, грошової допомоги для оздоровлення, щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 07 травня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань грошової премії, грошової допомоги для оздоровлення, щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо відмови у видачі оновленої довідки щодо ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати на ім'я ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховується для перерахунку пенсії заявника, з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня відповідного календарного року) на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з дня звільнення пенсії та подати до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України вказану довідку.
Позивач підставою позову зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин.
Разом із позовною заявою до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, обґрунтовуючи положеннями статті 233 КЗпП України та практикою Верховного Суду.
При вирішенні даної заяви суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 3 та 5 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення). Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частину 1 та 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116)".
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 р. у справі № 460/17052/21 і від 25.04.2023 р. у справі № 380/15245/22.
Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є протиправна, на думку позивача, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо не нарахування та невиплати йому в період з 29 січня 2020 року по 07 травня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань грошової премії, грошової допомоги для оздоровлення, щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р. та встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р.
З огляду на наведене, суддя приходить до висновку, що на спірні правовідносини розповсюджуються положення частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022 р.), та вважає, що право позивача на звернення до суду із цим позовом, не обмежене будь-яким строком.
З огляду на викладене, позовну заяву було подано позивачем в межах строку звернення до адміністративного суду, а тому його заява про поновлення пропущеного строку задоволенню не підлягає.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України судом не встановлені.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду.
Відповідно до приписів частини 10 статті 12 та статті 257 КАС України справа відноситься до спорів, які розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене та враховуючи, що позивач у позовній заяві не посилається на необхідність виклику свідків, призначення у справі експертиз, забезпечення доказів чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи, суддя доходить висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 12, 160-162, 171, 248, 256-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати статті 162 КАС України.
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 КАС України.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 КАС України.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 КАС України.
Копія відзиву (відповіді на відзив, заперечення) та доданих документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) до суду.
До відзиву (відповіді на відзив, заперечення) додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення сторони, якщо такі докази не надані іншою стороною; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) і доданих доказів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Роман КАРАВАН