15 серпня 2024 р. № 400/13519/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150, пр. Перемоги, 14,Київ,01135
провизнання протиправною та скасування постанови № ПШ018431 від 07.09.2023,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №ПШ018431 від 07.09.2023 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки порядок проведення перевірок був порушений відповідачем, відсутній склад правопорушення, відповідач не встановив достовірно особу перевізника.
Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 08.11.2023.
Ухвалою від 04.12.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує та зазначає, що за результатами перевірки було встановлено ним порушення, відповідальність за які передбачена Законом України «Про автомобільний транспорт». Тому, спірні постанови є правомірними.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив матеріали справи суд встановив наступне.
05.08.2023р. о 00:20 на а/д М-15 «Одеса Рені» 12км+125м. допустив перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (Рено д/н НОМЕР_1 ) акт №016461. Тобто оскаржувана Постанова була винесена за результатами розгляду Акту №016461, яким була оформлена рейдова перевірка транспортного засобу.
Позивач вважаючи вищезазначену постанову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.
На сьогодні порядок проведення контрольних заходів органами Укртрансбезпеки та притягнення осіб, що порушили вимоги законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів та вантажів регулюється Господарським кодексом України, ЗУ «Про автомобільний транспорт, Правилами дорожнього руху України, «Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)», затвердженим Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі - Порядок контролю), «Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів» затвердженим Постановою КМУ №422 від 20.05.2013р. (далі - Порядок зупинення) та Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженим Постановою КМУ №879 від 27.06.2007р. (далі - Порядок ГВК).
Відповідно до п.1 Порядку контролю, цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (П.2 Порядку контролю). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (П.4 Порядку контролю). Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (П.12 Порядку контролю). Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених ст.39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абз.2 п.15 Порядку контролю).
Ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено: «Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством».
Відповідно до п.1 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затверджених Постановою КМУ №30 від 18.01.2001р., ці Правила встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила проїзду).
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (П.2 Правил проїзду).
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (П.4 Правил проїзду).
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
При цьому, рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами “б” та “в” цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється».
У відповідності до пп.2-11 п.2 Порядку ГВК: « 2) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; 6) вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; 9) пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціалізований транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами; 11) точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання)» У разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут. (п.21 Порядку ГВК).
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п.28 Порядку ГВК).
Дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку (П.41 Порядку ГВК).
Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (П.20 Порядку контролю).
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (П.21 Порядку контролю).
У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (П.22 Порядку контролю). Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (П.25 Порядку контролю).
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (П.26 Порядку контролю).
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (П.27 Порядку контролю).
При цьому перелік підстав для винесення Постанови про застосування штрафів до перевізників вантажів визначений абз.абз. 3,6,8,11,12,13,14-17 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт». В інших випадках за результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт (П.31 Порядку контролю).
Відповідно до абз. 17 ч.1 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за яким позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абз. 18 ч.1 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», порядок оформлення уповноваженими посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.
Станом на теперішній час такого порядку Мінінфраструктури не затверджено, що зумовлює протиправність дій відповідача, який відповідно до ст. 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вже зазначалося судом вище по тексту рішення відповідно до пп.11 п.2 Порядку ГВК, точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).
А відповідно до п. 12 Порядку ГВК, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (п.13 Порядку ГВК).
Отже, в спірних правовідносинах відповідальність позивача напряму залежить від показників вагового обладнання, отриманих під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу в рамках рейдової перевірки, як доказ фіксації факту перевищення фактичних вагових параметрів транспортного засобу над нормативними.
За такого, є очевидним, що у разі невизнання позивачем вагових показників зазначених відповідачем в матеріалах, якими оформлено результати габаритно-вагового контролю та рейдової перевірки відповідач повинен довести суду яким саме ваговим обладнання проводилося зважування транспортного засобу та чи перебувало воно у робочому стані; чи проводилася його повірка (метрологічна атестація) з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Аналогічного правового висновку дійшов Південно-Західний апеляційний господарський суд в Постанові від 10.02.2022р. по справі №916/1168/21.
Таким чином, в ході розгляду справи відповідачем не доведено вчинення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, відтак спірна постанова підлягає скасуванню.
Приписами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позов задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 , 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150 39816845) задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову №ПШ018431 від 07.09.2023 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150 39816845) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов