15 серпня 2024 р. № 400/5244/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В., розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.06.201 індексації грошового забезпечення в повному розмірі відповідно до абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 у фіксованій величині 4426,48 грн в місяць; 2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.06.2021 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4463,15 щомісячно відповідно до абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що розмір підвищення доходу в березні 2018 р. був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов'язаний із 1 березня 2018 р. виплачувати йому фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн. щомісяця, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач у письмовому відзиві зазначив, що при виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з позивачем був проведений остаточний розрахунок відповідно до діючого законодавства. Жодних заперечень щодо розрахунку від позивача не надходило. Згідно роз'яснень Мінсоцполітики від 04.07.2017 №58/0/66-17 та від 09.04.2021 №2144/0/290-21/51 порівняння суми підвищення заробітної плати із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому відбулось підвищення. Відповідно довідок стосовно всіх виплат, позивачу було збільшено розмір посадового окладу , а отже індексація у березні 2018 не нараховується у зв'язку з тим, що підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації, яка склалася у місяці підвищення окладу.
Враховуючи воєнний стан, та з метою безпеки учасників судового процесу, судом не призначалось судове засідання.
За відсутності клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, суд розглянув справу 15.08.2024 в порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 02.02.2018 по 23.06.2021 проходив службу у Національній гвардії України - військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командувача Національної гвардії від 11.06.2021 №101 ОСОБА_1 звільнено з військової служби.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.06.2021 №119 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
В період з 01.03.2018 по 23.01.2021 позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - березень 2018.
27.01.2024 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив провести нарахування та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.06.2021 у фіксованому розмірі 4463,15 грн відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Листом від 26.02.2024 №С-5/12/16-221 відповідач відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті фіксованої індексації, з підстав того, що індексація грошового забезпечення за визначений період підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю підвищення окладів, тобто березень 2018 року, тому нарахування та виплата позивачу індексації в ті місяці, де вона нараховувалась , була обрахована та виплачена вірно.
Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Перелік об'єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
До таких об'єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
Частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до 02.04.2021) цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
Відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком, не перевищував поріг індексації 103%.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу ) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі 520/6243/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Таким чином, з метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, на думку суду, варто встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.
Посадовий оклад позивача з березня 2018 року збільшився внаслідок підвищення посадових окладів.
У свою чергу, необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, за період з 01.03.2018 р. по 23.06.2021 р. сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у фіксованій величині, яка розраховується як різниця між сумою індексації 4463,15 грн і розміром підвищення доходу.
У постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 зазначено, що відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується так: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Згідно наявних в матеріалах справи не можливо встановити розмір збільшення грошового забезпечення ОСОБА_1 у березні в порівнянні з лютим 2018 ОСОБА_1 , оскільки як раз у цей період позивач був переведений з військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 , у якій був включений до забезпечення з 16.03.2018. Тому, судом порівняно наступний повний місяць грошового забезпечення - квітень 2018.
Розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 не збільшився у березні, квітні, травні 2018 року (згідно довідки у березні позивачу нараховано - 5422, 55 грн, у квітні -12454,35 грн, у травні - 14280,73 грн). Згідно довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_2 у військовій частині НОМЕР_2 , сума виплаченого грошового забезпечення у лютому склада 14340,99 грн. Відтак сума різниці складає 0.
У зв'язку з цим, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, тобто 4463,15 грн.
Згідно з матеріалами справи відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 до 23.06.2021.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3,4, пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися у розмірі 4463,15 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо строку звернення до суду, то суд зазначає, що відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладений постановах від 06.04.2023 по справі №260/3564/22, від 27.04.2023р. по справі №300/4201/22, від 20.11.2023р. по справі №160/5468/23, ухвалі від 22.01.2024 по справі №990/235/23, з огляду незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності. Оскільки, спірні правовідносини між сторонами з приводу спору про індексацію грошового забезпечення виникли до 19.07.2022, за такою правовою позицію Верховного Суду на них не розповсюджується обмеження будь-яким строком звернення до суду.
Позов задовольнити.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 23.06.2021 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн за період з 01.03.2018 до 23.06.2021 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум індексації.
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 15.08.2024