15 серпня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/861/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в письмовому провадженні відзив на позовну заяву та додані до нього документи у справі № 360/861/24 за позовом адвоката Тимошенко Галини Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа № 360/861/24 за позовом адвоката Тимошенко Галини Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 01 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.08.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву разом з доданими до нього документами.
Перевіривши вказаний відзив на позовну заяву та додані до нього документи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України наведено в редакції цього Закону).
Згідно з частиною сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В той же час, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац перший частини восьмої статті 18 КАС України).
Відтак, з 18.10.2023 процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі, виключно за допомогою ЄСІТС.
У свою чергу підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Відповідно до абзацу першого пункту 24, 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Із матеріалів відзиву вбачається, що він надісланий відповідачем на електронну адресу суду.
Отже, враховуючи чинні норми процесуального законодавства, суд зазначає, що незважаючи на те, що відзив на позовну заяву засвідчений електронним підписом, проте поданий відповідачем на електронну пошту суду, тому він не може вважатися відзивом, підписаним у встановленому законом порядку.
Подібний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 520/9607/21.
Окрім того, суд зазначає, що в ухвалі суду про відкриття провадження у справі було роз'яснено відповідачу, що відзив на позовну заяву слід надіслати суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Зважаючи, що відзив подано 14.08.2024 на електронну пошту суду, підстави для прийняття його до розгляду відсутні.
Також, відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з пунктом 7 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частини 1 статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Пунктом 2 частини 4 статті 162 КАС України визначено, що до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Суд зазначає, що подання відзиву на позовну заяву є правом відповідача, проте у випадку його подання відповідач зобов'язаний додати до нього докази його надіслання іншим учасникам справи.
Крім того, суд зауважує, що в ухвалі про відкриття провадження у справі було акцентовано увагу учасників справи, що копії відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву, відповіді на відзив, заперечень до суду.
Вказане в першу чергу обумовлено необхідністю дотримання принципу рівності сторін та змагальності судового процесу.
З доданих до відзиву документів вбачається, що доказів надіслання копії цього відзиву позивачу не надано.
Отже, суд вважає, що такі обставини також об'єктивно не дають можливості прийняти до розгляду відзив на позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З огляду на наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про повернення відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів відповідачу без розгляду.
Суд роз'яснює відповідачу, що повернення відзиву не позбавляє його права повторно надіслати його до суду в спосіб, визначений законодавством.
Керуючись статтями 3, 18, 44, 159, 162, 167, 241, 242, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відзив на позовну заяву та додані до нього документи у справі № 360/861/24 повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок