15 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2166/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (адреса; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802; адреса: вул. Соборна, 7-а, м. Кропивницький, 25006)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії.
Позивачка звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , оформлену листом від 12.03.2024 №2913-2428/С-02/8-1100/24.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи на посаді вихователя ДНЗ «ПТУ №40» з 01.10.2004 року по 01.02.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що після оформлення їй пенсії за віком, виявила, що їй не було нараховано грошову допомогу згідно до п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому у травні 2022 року звернулася із відповідною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, однак отримала лист від 12.03.2024, яким було відмовлено в виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно до п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 19 квітня 2024 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з наданими документами та даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж позивачки склав 37 років 10 місяців 25 днів (порахований по 31.12.2023), у тому числі 16 років 9 місяців 9 днів - стаж роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років. При цьому, до стажу роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, не враховано період роботи з 01.10.2004 року по теперішній час, оскільки згідно із записами трудової книжки від 18.08.1983 серії НОМЕР_2 та довідки від 09.02.2024 № 71 позивач працює на посаді вихователя в Державному навчальному закладі “Професійно-технічне училище № 40”, який Переліком, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 не передбачений, тому Управління діяло у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до записів у трудовій книзі ОСОБА_1 з 01.10.2004 року по теперішній час працює на посаді вихователя в Державному навчальному закладі “Професійно-технічне училище № 40”, що не заперечується відповідачем.
З 01.02.2024 року позивачці призначено пенсію за віком.
При оформлені пенсії позивачці не виплачено грошову допомогу згідно до п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.02.2024 позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.
Листом № 2913-2428/С-02/8-1100/24 від 12.03.2024 відповідач відмовив позивачці у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно до п. 7-1 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 посада вихователь професійно-технічного училища не передбачена, а відтак - позивачці бракує педагогічного стажу для призначення спірної виплати.
Викладені обставини передували зверненню позивачки до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов?язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Отже, право на отримання відповідної грошової допомоги не залежить та не пов'язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок №1191).
Пунктом 2 Порядку № 1191 передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Згідно пункту 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку № 1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку№ 1191, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись записами трудової книжки ОСОБА_1 від 18.08.1983 року серії НОМЕР_2 та довідкою від 09.02.2024 № 71, пенсійний орган обрахував, що стаж роботи позивачки на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, складає 16 років 9 місяців 9 днів. Воднораз, до такого стажу не врахований період роботи ОСОБА_1 на посаді вихователя ДНЗ «Професійно-технічне училище №40», починаючи з 01 жовтня 2004 року, оскільки, посада вихователь професійно-технічного училища не передбачена Переліком №909.
Суд не може погодитись із висновками відповідача з таких міркувань.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. До визначеного переліку не включено посаду вихователя та вихователя гуртожитку.
Необхідно зазначити, що в Розділі 1. «Освіта» Переліку № 909 передбачено посаду «вихователі».
Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14 червня 2000 року, посада «вихователь» належить до категорії педагогічних працівників.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» №103/98-ВР від 10.11.1998 р., до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема, належать: професійно-технічне училище відповідного профілю, центр професійної (професійно-технічної) освіти.
Відповідно до статті 45 зазначеного Закону, до педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти належать викладачі, педагоги професійного навчання, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, асистенти викладача, асистенти майстра виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники фізичного виховання, керівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, науково-методичних та навчально-методичних установ, їх заступники та інші працівники, діяльність яких пов'язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу.
Педагогічною діяльністю у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та установах професійної (професійно-технічної) освіти можуть займатися особи, які мають відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, моральні якості і фізичний стан яких дає змогу виконувати обов'язки педагогічного працівника.
Вимоги до педагогічного працівника визначаються кваліфікаційною характеристикою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.
Для визначення відповідності педагогічного працівника займаній посаді, рівня його кваліфікації проводиться атестація. Періодичність обов'язкової атестації та порядок її проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.
Рішення атестаційної комісії є підставою для присвоєння педагогічному працівникові відповідної категорії або звільнення його з роботи у порядку, передбаченому законодавством.
Записами трудової книжки підтверджується, що позивачка має педагогічне звання «вихователь-методист» та кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії».
Отже, вихователь професійно-технічного закладу є педагогічним працівником, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи позивачки на посаді вихователя ДНЗ «Професійно-технічне училище №40» з 01 жовтня 2004 року по 31 січня 2024 року року (день досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку) повинен зараховуватися до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII.
Аналогічна правова позиція щодо віднесення стажу роботи на посаді вихователя професійно-технічного училища до спеціального трудового стажу, передбаченого пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», висловлена Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 458/452/17 та від 14 листопада 2019 року у справі № 302/188/17-а.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вирішуючи спори, пов'язані із застосуванням постанови №909, дійшла висновків про недопустимість формальних (дискримінаційних) підходів органів ПФУ при розгляді відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.
Така позиція Великої Палати Верховного Суду була висловлена у постанові від 13.02.2019 у справі №233/4308/17.
Матеріалами справи підтверджено, що до призначення пенсії за віком позивачка будь-яку іншу пенсію не отримувала, на день досягнення пенсійного віку працювала на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII, стаж на зазначених роботах (з урахуванням стажу на посаді вихователя ДНЗ «ПТУ №40») складає більш ніж 30 років, отже, в силу приписів п.7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV вона має право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
За наведених обставин пенсійний орган протиправно відмовив позивачці у призначенні та виплаті грошової допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, виключати подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Суд вважає, що належним способом захисту є зобов'язання відповідача: зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01 жовтня 2004 року до 31 січня 2024 року (саме до дня досягнення позивачкою пенсійного віку, а не до 01 лютого 2024 року, як на тому наполягає представник позивача) до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та нарахувати та виплатити позивачці грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на те, що відповідачем в ході розгляду справи не було доведено правомірність своїх дій та прийняття відповідних рішень, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати у справі (судовий збір в сумі 1211, 20 грн) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачці з бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ;) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802; адреса: вул. Соборна, 7-а, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оформлену листом від 12.03.2024 №2913-2428/С-02/8-1100/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи на посаді вихователя ДНЗ «Професійно-технічне училище №40» з 01.10.2004 року по 31 січня 2024 року згідно з п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1090,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802)
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК