про залишення позовної заяви без руху
15 серпня 2024 року м. Київ № 320/34303/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України в особі командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 та в особі командира Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 та командира НОМЕР_3 "Воля" ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказу в частині та розпорядження в частині та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України в особі командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 та в особі командира Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 та командира НОМЕР_3 "Воля" ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказу в частині та розпорядження в частині та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
При цьому, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч. 1 ст.4 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною другою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (частина третя статі 43 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Отже, суб'єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб'єкта, до якого адресовані позовні вимоги.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У позовній заяві в якості відповідача позивач зазначив Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України в особі командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 та в особі командира Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 та командира ДФТГ №27 "Воля" ОСОБА_4 .
Отже, фактично зазначено подвійного відповідача "суб'єкта в особі суб'єкта", що суперечить правовій визначеності.
Так, суд зауважує, що спірний наказ від 01.01.2024 №1 був прийнятий Військовою частиною НОМЕР_1 , у той час як командир ОСОБА_2 є лише посадовою особа, якою було підписано відповідний документ від імені військової частини.
Також, суд зауважує, що спірне розпорядження від 04.01.2024 №1655/210 було прийнято Військовою частиною НОМЕР_2 , у той час як командир ОСОБА_3 є лише посадовою особа, якою було підписано відповідний документ від імені військової частини.
Таким чином, належними відповідачами є саме Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 .
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників справи, з урахуванням вказаних судом зауважень.
Крім того, суд зазначає, що прохальна частина позовної заяви не містить позовних вимог до відповідача, командира ДФТГ №27 "Воля" ОСОБА_4
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників справи у цій частині, або уточнити прохальну частину позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Предметом позову у даній справі є:
- оскарження наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №1 від 01.01.2024 в частині, що стосується пунктів 3 та 4 про розформування формування Київської міської територіальної громади №27 "Воля";
- оскарження розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 №1655/210 від 04.01.2024 в частині, що стосується ДФТГ №27 "Воля";
- вимога про поновлення дії контракту позивача як добровольця ДФТГ №27 "Воля" та поновлення позивача на посаді інструктора-кулеметника.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що на підставі спірного наказу 31.01.2024 було припинено дію контракту добровольця територіальної оборони, укладеного з ОСОБА_1 .
У позовній заяві позивач зазначив, що він ознайомився зі змістом спірних наказу та розпорядження 11.01.2024.
Таким чином, звернувшись 09.07.2024 до суду, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовом до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву (чотири примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень;
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
5. У зв'язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв'язку або нарочно у паперовому вигляді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.