14 серпня 2024 року справа №320/19686/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Парненко В.С.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з розрахункових рахунків ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 2 320 744,85 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач має податковий борг у розмірі 2 142 226,01 грн по податку на фізичних осіб та 178 518,84 грн з військового збору. Сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена, є узгодженою. З метою погашення податкового боргу відповідачу направлялась вимога від 20.11.2018 №233188-17, проте направлення вимоги не призвело до погашення податкового боргу. Відтак, сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 10.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.06.2024.
Копія ухвали від 10.05.2024 направлена на адресу відповідача, проте до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується трекінгом №0600920682828.
Розгляд справи в підготовчому провадженні відкладено на 26.06.2024, 03.07.2024.
Судова повістка про виклик направлена відповідачу на його електронну адресу та засобами поштового зв'язку, проте до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується трекінгом №0600933191971.
В подальшому розгляд справи відкладено на 14.08.2024.
Повістку розміщено на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Судові виклики та повідомлення про прийняті рішення» Київського окружного адміністративного суду, дата розміщення 08.08.2024.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 року у справі № 820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 року у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 року у справі № 826/12038/17.
В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок» за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 2 320 744,85 гривень.
Вказана заборгованість виникла у зв?язку з несплатою податкових зобов?язань, у встановлені законодавством строки, що підтверджується детальним розрахунком податкового боргу та інтегрованою карткою відповідача.
З податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 142 226,01 грн заборгованість виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, а саме:
- податкової декларації №9373825276 від 11.10.2021, сума - 949 264,04 грн;
- податкової декларації №9426248473 від 31.01.2022, сума - 526 402,88 грн;
- податкової декларації №9308512811 від 24.02.2023, сума - 666 559,09 грн.
З військового збору у розмірі 178 518,84 грн заборгованість виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, а саме:
- податкової декларації №9372825276 від 11.10.2021, сума - 79 105,34 грн;
- податкової декларації №9426248473 від 31.01.2022, сума - 43 866,92 грн;
- податкової декларації №9308512811 від 24.02.2023, сума - 55 546,59 гривень.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкову вимогу від 20.11.2018 №233188-17 надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, та отримано останнім 01.12.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з положенням п. п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 2 320 744,85 грн, оскільки докази самостійного погашення заборгованості відповідачем відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору та відсутність у позивача заходів, передбачених ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з розрахункових рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 2 320 744 (два мільйони триста двадцять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 85 копійок.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.