12 серпня 2024 року м. Київ № 320/13732/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладної формули при її обчисленні), починаючи з 25.09.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладної формули при її обчисленні), починаючи з 25.09.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність дій відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон № 796), із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, оскільки позивач є особою, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
04.06.2024 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 (категорія 3) громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи.
Позивач звернувся до пенсійного органу з вимогою провести перерахунок та виплату пенсії на підставі ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, починаючи з 25.09.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.
Пенсійний орган, відмовив листом з підстав того, що пенсія перерахована і виплачується відповідно до чинного законодавства, а підстави для її перерахунку відсутні.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо перерахунку пенсії, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом № 796.
Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру (ст.1 Закону № 796).
Відповідно до ст. 9 Закону № 796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону № 796 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 01.01.1993 на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій.
Компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій (ст. 19 Закону № 796).
Відповідно до ч.1 ст. 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
державної пенсії;
додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 56 Закону України № 796 передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
За п. 2 ст. 56 Закону України № 796 в редакції, чинній до 11.10.2017 року, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У зв'язку із набранням 11.10.2017 року чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, вищезазначену ч.2 ст. 56 Закону № 796 було доповнено, а саме: "у разі призначення пенсії на умовах ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).
Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч. 1 та 2 ст. 42 цього Закону.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Разом з тим, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена ч. 2 ст. 56 Закону № 796 як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Як зазначено в адміністративному позові представником позивача, пенсія позивачу була призначена до внесення змін до Закону України № 796, тобто до 11.10.2017, що відповідачем під час розгляду даної справи спростовано не було.
Попередня редакція ч. 2 ст. 56 Закону України № 796, тобто до 11.10.2017, передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу особи без умови призначення пенсії на підставі ч. 2 ст.27 Закону № 1058. Тобто зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.
Зважаючи на те, що пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова, зазначена у ч. 2 ст. 56 Закону № 796 в новій редакції.
Аналізуючи вищезазначене суд доходить висновку, що особам, яким була призначена пенсія з урахуванням Закону України № 796 в редакції до 11.10.2017, перерахунок їх пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція була сформована Верховним Судом в постановах від 02.04.2019 по справі № 565/871/17, від 16.07.2020 по справі № 336/7176/16-а, від 26.12.2022 року по справі 520/4297/19 та від 06.09.2023 по справі № 300/2091/21.
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та на неї розповсюджується дія ст. 56 Закону № 796, а тому суд доходить висновку, що позивач має право на перерахунок її пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 85 процентів заробітку, згідно з п. 2 ст. 56 Закону № 796.
За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено 1 211,20 грн судового збору за подання даного адміністративного позову, що підтверджується квитанцією від 15.03.2024.
Відтак у зв'язку із задоволенням позову суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладної формули при її обчисленні), починаючи з 25.09.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладної формули при її обчисленні), починаючи з 25.09.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.