15 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/34297/23
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.11.2023 року №609 «Про застосування до працівника УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догана;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.11.2023 року №25 «Про застосування до працівника УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді сувора догана;
- визнати протиправним та скасувати наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 12.12.2023 №675 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148), інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.12.2023 року №694 «Про застосування до працівника УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148), інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби у поліції.
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 08.01.2024 року №33 «По особовому складу», щодо звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідно до п.6 ч.І ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».
- поновити, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148), на посаді інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП з 09 січня 2024 року.
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148), інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 09,01.2024 року по день винесення судом рішення про поновлення.
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148), інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірними наказами до нього безпідставно застосовано дисциплінарні стягнення. Відповідачем порушено ряд норм чинного законодавства, а саме: відповідно до наказу №2166 від 23.10.2023 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», головою дисциплінарної комісії призначено ОСОБА_2 . Тобто, всупереч ч.4 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, членом комісії призначено прямо зацікавлену особу, яка зверталась з доповідною запискою; у службовому розслідування, комісія вважала, що позивач допустив порушення підпунктів 1, 2, 8-10 пункту 2, пункту 7 розділу ІХ пунктів 7,8 ,16 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах Національної поліції України, однак комісія не звернула уваги, що відповідна інструкція являється загальною виключно для працівників батальйону УПП. А посадова інструкція інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області не передбачає обов'язковість виїздів працівників на відповідні скарги. Скарги розглядаються та перевіряються за відповідним Алгоритмом розгляду скарг встановленим у висновку службового розслідування від 10.05.2023 року.
Також представник позивача наголошує, що у матеріалах службового розслідування не містяться докази вини позивача. Єдиний доказ на підставі якого приходить до висновку комісія про наявність дисциплінарного проступку - це пояснення працівників УПП та відомості з електронної ГУГЛ таблиці. Однак, в таблиці відсутні підписи осіб, що отримували відповідну кореспонденцію. Також, у адміністративному позові звернуто увагу суду на те, що у всіх проведених службових розслідуваннях склад комісії однаковий, а також однаковий ініціатор їх проведення ОСОБА_3 і по сумісництву - голова дисциплінарної комісії, який, на думку позивача, неодноразово порушив його право на захист, неодноразово відхиливши його клопотання в рамках надання пояснень при проведенні службового розслідування. Просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 30 січня 2023 року встановлено строки для подання заяв по суті справи.
30.07.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами.
10 січня 2024 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог.
У зв'язку з клопотанням представника відповідача судове засідання, призначене на 30 січня 2024 року - відкладено на 20.02.2024.
13 лютого 2024 року представником відповідача подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просить відмовити у задоволені позову, із наступних підстав. Позивачем не вживалось будь-яких заходів щодо забезпечення розгляду документації, строки розгляду якої були порушені та заходів щодо відновлення втрачених матеріалів, з метою їх подальшого розгляду. Водночас, опитуваним та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , з метою відновлення втрачених старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 матеріалів, та забезпечення їх розгляду, вжито усіх можливих заходів, для усунення негативних наслідків.
Окрім того, у висновку дисциплінарна комісія зазначила, що враховуючи той факт, що зазначений поліцейським відеозапис здійснювався виключно з метою відео фіксації ознайомлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі змістом наказу, зазначене жодним чином не стосується предмету проведення службового розслідування, а саме - втрати службової документації та порушення строків розгляду такої, так як на момент здійснення такого відеозапису - службове розслідування вже було призначене. Враховуючи викладене, а також необґрунтованість вказаного клопотання, у його задоволенні відмовлено. Крім того, до повноважень дисциплінарної комісії не входить збереження окремих, запитуваних поліцейськими матеріалів.
За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення. Матеріалами службового розслідування підтверджується, що дисциплінарна комісія виконала свій обов'язок щодо своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, зібрала достатньо доказів вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, оцінила ставлення позивачем до своїх посадових обов'язків, а тому дійшла обґрунтованого висновку про вчинення дисциплінарного проступку позивачем. Просить в задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з клопотанням представника позивача судове засідання, призначене на 20.02.2024 - відкладено на 05.03.2024.
05.03.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.03.2024.
Ухвалою від 12 березня 2024, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду на 02 квітня 2024 року.
02.04.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 23.04.2024.
22.04.2024 відповідач подав до суду пояснення, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та поданих додаткових пояснень.
23 квітня 2024 року після з'ясування позиції учасників справи, заслухання показань свідків та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, судом без виходу до нарадчої кімнати було винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Після з'ясування позиції учасників справи та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, судом без виходу до нарадчої кімнати було винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , проходив службу в органах патрульної поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.11.2023 №609 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148), інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догана.
Відповідно до змісту наказу встановлено: "..За результатами службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів, у діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановлено факти вчинення дисциплінарних проступків
Так, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , отримавши до виконання матеріали вхідної кореспонденції, зареєстровані в УПП в Житомирській області ДПП від 28.09.2023 № 14340 та від 03.10.2023 № Ш-694, зареєстровані в зазначеному підрозділі від 03.10.2023 № 14501, не забезпечив їх належний розгляд у строки визначені законодавством, не поінформував свого безпосереднього керівника про причини та умови, що ускладнили виконання їх обов'язків, та крім того, допустив втрату матеріалів вхідної кореспонденції...
Крім того, працівник проявив бездіяльність, що виразилась у невжитті будь-яких заходів щодо відновлення втрачених документів, а також забезпечення їх розгляду.
Такими діями та бездіяльністю, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 порушив обов'язки неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів..."
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.11.2023 №25 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148), інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді сувора догана.
Відповідно до змісту наказу встановлено: "...Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2023 у справі № 761/31471/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Таким чином, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , перебуваючи в статусі водія, грубо порушив ПДР, попри наявний обов?язок знати і неухильно дотримувати вимог вказаних Правил, вчинивши дорожньо-транспортну пригоду,у зв'язку з чим в установленому порядку притягнутий до адміністративної відповідальності та водночас, порушив службову дисципліну, а отже, вчинив дисциплінарний проступок."
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 12.12.2023 №675 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148), інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Відповідно до змісту наказу встановлено: "..За результатами службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів, у діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановлено факти вчинення дисциплінарних проступків
Так, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , отримавши до виконання матеріали вхідної кореспонденції, зареєстровані в УП в Житомирській області ДПІ від 28.09.2023 №14340 та від 03.10.2023 №Ш-694, не забезпечив їх належний розгляд у строки визначені законодавством, не проінформував свого безпосереднього керівника про причини та умови, що ускладнили виконання їх обов'язків, та крім того, допустили втрату матеріалів вхідної кореспонденції, зокрема старший лейтенант поліції ОСОБА_6 документу від 03.10.2023 № III-694...
Крім того, зазначені працівники проявили бездіяльність, що виразилась у невжитті будь-яких заходів щодо відновлення втрачених документів, а також забезпечення їх розгляду."
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.12.2023 №694 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148), інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Відповідно до змісту наказу встановлено: "..10.09.2023 на скорочений номер «102» надійшло повідомлення про «Інті тілесні ушкодження» за участю поліцейського, для реагування на яке направлено наряд «ГРАНІТ-0015» у складі капітана поліції ОСОБА_7 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , які не забезпечили негайного інформування диспетчера (оперативного чергового) про прибуття та візуальне обстеження місця події, а також надання інформації про заходи, які здійснено для охорони місця події, стан здоров?я заявника (потерпілого) та інших осіб, заходи, ужиті для встановлення та затримання осіб, які вчинили правопорушення, кількість інших нарядів поліції, які прибули на виклик, та іншу інформацію.
Підтвердивши ознаки кримінального правопорушення, про що також зазначено в електронному рапорті за результатами опрацювання завдання, капітан поліції ОСОБА_8 та старший лейтенант поліції ОСОБА_9 не поінформували диспетчера (оперативного чергового) про неохпрність направлення млідчло-оперативної групи на не перебувли на місці події до її прибуття.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та капітан ОСОБА_8 не з?ясували в заявника (потерпілого) на місці події абонентський номер та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду його заяви.
Крім того, старший наряду - капітан поліції ОСОБА_8 за результатала виконання завдання належним чином не оформив результати реагування на правопорушення в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», зокрема не вніс до електронного рапорту корисної інформації щодо осіб, речей, виконаних дій, а також фотозображення, що могти сприяти в установленні осіб, які їх учинили, та вирішенні інших службових завдань, чим порушив вимоги пункту 7 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 27 квітня 2020 року №357.
Водночас капітан поліції ОСОБА_8 та старший лейтенант поліції ОСОБА_6 належним чином не поінформували відділ чергової служби та керівництво відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПІ в Житомирській області ДІ про наявність у діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 ознак дисциплінарного проступку, що унеможливило вжиття будь-яких заходів реагування керівництвом.
Також капітан поліції ОСОБА_8 та старший лейтенант поліці ОСОБА_6 будь-яким чином не доповідали керівництву УІІ в Житомирській області ДШІ про можливе вчинення ОСОБА_11 дисциплінарного проступку.
Зазначені дії та бездіяльність капітана поліції ОСОБА_7 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , під час опрацювання завдання 10.09.2023 «Інші тілесні ушкодження» супроводжувались порушенням та невиконанням вимо.
Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026, що виразилось у незабезпеченні отримання портативних відеореєстраторів, попри наявність таких пристроїв у секторі зв?язку та телекомунікацій УПП в Житомирській області ДПІ, та, відповідно, призвело до незабезпечення останніми повної та безперервної відеофіксації події та під час виконання службових обов?язків загалом.
Крім того, незабезпечення отримання капітаном поліції ОСОБА_12 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 портативних відеореєстраторів призвело до вчинення останніми дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки.
Так, направляючись на опрацювання звернення «інш тілесні ушкодження», що надійшло на скорочений номер «102» 10.09.2023 о 22.20, капітан поліції ОСОБА_8 та старший лейтенант поліції ОСОБА_6 здійснили зупинку поруч з працівниками наряду «ГРАНІТ-0102», у складі якого перебували інспектор взводу № 1 роти № 3 батальйону УПІ в Житомирській області ДПІ старший лейтенант поліції ОСОБА_13 інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону УПІ в Житомирській області ДІШ старший лейтенант поліції ОСОБА_14 , які з 21.26 до 23.19 здійснювали оформлення дорожньо-транспортної пригоди з потерпілими, повідомлення про яку надійшло на скорочений номер «102» 10.09.2023 о 21.25 та зареєстроване у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Житомирського районного управління поліції
Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 10.09.2023 № 38103. Капітан поліції ОСОБА_8 узяв портативний відеореєстратор старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 та спільно зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 попрямували за адресою виклику. Вказане, відповідно, унеможливило забезпечення виконання старшим лейтенантом поліції ОСОБА_16 вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026.
Водночас під час службового розслідування встановлено фактсистематичного порушення зазначеного нормативно-правового акта щодо неотримання портативних відеореєстраторів у секторі зв'язку та телекомунікацій УПП в Житомирській області ДІ під час виконання службових обов'язків з 01.07.2023 до 11.09.2023.
Такими діями та бездіяльністю, капітан поліції ОСОБА_8 та старший лейтенант поліції ОСОБА_6 порушили обов?язки неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових інструкцій, наказів керівництва, визначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктах 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року№ 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі -Дисциплінарний статут), якими передбачено професійне виконання службових обов'язків на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені
Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України:
Такі дії є проявом негідної поведінки, оскільки дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри суспільства до органів Національної поліції, дискредитують систему органів поліції та поліцейських в очах громадськості, негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Під час службового розслідування капітан поліції ОСОБА_8 та старший лейтенант поліції ОСОБА_6 не сприяли його проведенню, чим порушили вимоги пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, частини п?ятої статті 15 Дисциплінарного статуту."
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №33 о/с від 08.01.2024 року ОСОБА_1 звільнений зі служби відповідно до п.6 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».
Вважаючи оскаржувальні накази протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом з метою їх скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), яким передбачено, зокрема,
- під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. ( частина четверта статті 8 Закону № 580-VIII, яка набула чинності 01.05.2022)
- керівник поліції : у межах повноважень надає доручення, обов'язкові для виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками поліції; призначає на посади та звільняє з посад у порядку, визначеному законом та іншими нормативно-правовими актами про державну службу, державних службовців апарату центрального органу управління поліції; ( пункти 9, 12 частини 1 статті 22 Закону № 580-VIII)
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу”, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон № 889-VIII).
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ст. 1 Закону № 889-VIII).
Закон України “Про державну службу” є спеціальним законом з питань вступу, проходження та припинення державної служби.
Статтею 61 Закону № 889-VIII передбачено, що службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
Відповідно до ст. 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.
Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
За невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ч. 1 ст. 64 Закону № 889-VIII).
Згідно ч. 2 цієї статті для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Статтею 65 Закону № 889-VIII визначено підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; недотримання правил внутрішнього службового розпорядку.
Статтею 66 Закону № 889-VIII передбачено види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування.
Відповідно до частини 1 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною 4 ст. 66 Закону № 889-VIII передбачено, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Відповідно до ч. 7 ст. 66 Закону № 889-VIII за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Частиною першої статті 67 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Згідно зі ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Відповідно до ч. 10-11 ст. 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до ст. 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (ст.73 Закону № 889-VIII).
У статті 74 Закону № 889-VIII передбачено гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення.
Так, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Частинами 2-5 ст. 74 Закону № 889-VIII закріплено, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Статтею 77 Закону № 889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
В силу пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
Приписами частини першої статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема, вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб'єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. ( частина 5 статті 87 Закону № 889-VIII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 р. № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Відповідно до п. 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).
Згідно з п. 35 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
Аналіз наведених вище норм, свідчить про те, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення приймається суб'єктом призначення на підставі саме пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії та на підставі такої пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії суб'єкт призначення встановлює обставини справи та вид дисциплінарного проступку і його юридичну кваліфікацію, котрі зазначаються суб'єктом призначення, у власному рішенні (наказі, розпорядженні) про накладення дисциплінарного стягнення.
Щодо визнання протиправним та скасування наказу №609 від 07 листопада 2023 року, то судом враховано наступне.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до п. 2-6, ст. 14 Дисциплінарного статут Національної поліції України, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до п. 1- 4, ст. 15 Дисциплінарного статут Національної поліції України, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування була доповідна записка Начальника управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП капітана поліції Євгенія Ганзюка на ім'я начальника Департаменту патрульної поліції полковнику поліції Євгенію Жукову.
Відповідно до наказу №2166 від 23 жовтня 2023 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», головою дисциплінарної комісії призначено ОСОБА_2 .
Суд приходить до висновку, що всупереч ч.4 ст.15 Дисциплінарного статут Національної поліції України, членом комісії призначено прямо зацікавлену особу, яка зверталась з доповідною запискою, тому це є однією із підстав для скасування спірного наказу.
Окрім того, відповідно до змісту висновку від 10 травня 2023 року, проводилось службове розслідування щодо ймовірності допущених порушень працівників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП, та за результатами проведеного розслідування встановлено про відсутність складу дисциплінарного проступку. У самому висновку комісією, було відображено алгоритм дій працівників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення. Однак, комісією, не взято до уваги те, що у позивача наявна посадова інструкція саме інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області яка не передбачає обов'язковість виїздів працівників на скарги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.11.2023 №609 «Про застосування до працівника УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, яким застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догана, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо визнання протиправним та скасування наказу №25 від 14 листопада 2023 року, то судом враховано наступне.
Відповідно до ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Як встановлено із змісту спірного наказу : ".. 21.08.2023 стосовно інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції Мельниченка Андрія Володимировича складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ААД № 528502, за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП) за порушення пункту 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2023 у справі № 761/31471/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАЛ, та застосовано до нього адміністративне стягнення в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Таким чином, старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , перебуваючи в статусі водія, грубо порушив ПДР, попри наявний обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог вказаних Правил, вчинивши дорожньо-транспортну пригоду, у зв'язку з чим в установленому порядку притягнутий до адміністративної відповідальності та водночас, порушив службову дисципліну, а отже, вчинив дисциплінарний проступок.
Крім того, наказом Департаменту патрульної поліції від 07.11.2023 № 609 «Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарних стягнень», до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, застосувати до інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148) дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани."
Позивач під час розгляду справи підтвердив, що 21.08.2023 на його ім'я складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №528502, а саме дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 124 КУпАП (порушення вимог п.8.7.3 е Правил дорожнього руху України).
11.10.2023 Шевченківським районним судом м. Києва винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 грн, не погоджуючись з її винесенням було подано апеляційну скаргу.
Постановою від 15 лютого 2024 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката Мельниченка Андрія Володимировича на постанову залишено без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року залишено без змін.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вказати, що підставою для прийняття наказу №25 від 14 листопада 2023 року було рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.10.2023 у справі № 761/31471/23, яке набрало законної сили лише 15 лютого 2024 року. Таким чином, зазначене рішення не могло бути підставою для винесення наказу.
А тому, наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.11.2023 року №225 «Про застосування до працівника УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді сувора догана, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо визнання протиправним та скасування наказу №675 від 12 грудня 2023 року, то судом враховано наступне.
Відповідно до змісту наказу за порушення пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого, сьомого частини першої статті 19, частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян», пунктів 1, 4-6, 13 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту, пунктів 6, 7, 10, 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 15 листопада 2017 року № 930, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2, підпунктів 2.2.1., 2.2.25. пункту 2.2. розділу 2, пункту 2.3 розділу 2 посадової інструкції старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13 грудня 2017 року № 6086, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту застосувати до старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Також суд звертає увагу на наступне, відповідно до пункту 22 Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції України від 20.05.2016 №414, «Працівники органів підрозділів поліції несуть персональну відповідальність за дотримання встановленого порядку організації діловодства та збереження службових документів».
Відповідно до пункту 22 Інструкції з діловодства, «У зв'язку з відпусткою, хворобою, відрядженням працівника або його звільненням не виконані ним службові документи за вказівкою безпосереднього начальника передаються іншому працівникові або до підрозділу документального забезпечення з відміткою про це у відповідних обліках. У разі звільнення працівник повинен здати до канцелярії документи, журнали, справи, печатки, штампи тощо, що за ним рахуються. Контроль за повним і своєчасним поверненням документів покладається на керівників органів та підрозділів поліції та працівників підрозділу документального забезпечення».
Відповідно до пп. 24 п. 14 Інструкції з діловодства «Відповідальність за виконання документа по суті та у встановлений законом строк несуть керівники та зазначені у резолюції особи (виконавці)». А тому, так як позивач не був керівником органу, у судовому засіданні допитані свідки, працівники Департамену патрульної поліції, не змогли довести факту передачі документів, суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну відповідність є протиправнив та підлягає скасуванню.
Щодо визнання незаконним та скасування наказу №694 від 22.12.2023 року та наказу від 08.01.2024 року №33 «По особовому складу» , то судом враховано наступне.
Відповідно до ч. 7 ст.14 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Відповідно до ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки службового розслідування зроблені без надання оцінки доводам позивача, без з'ясування всіх обставин та ґрунтуються на доказах, які здобуті з порушенням Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.
Так, відповідно до вимог чинного законодавства, поліцейський може бути притягнутий до одного з видів дисциплінарної відповідальності, що передбачені статтею 13 Дисциплінарного статуту, внаслідок порушення службової дисципліни, яке може проявитись у невідповідності його поведінки. Скоєння дисциплінарного проступку має бути встановлене в ході повного, об'єктивного та всебічного дослідження об'єктивної та суб'єктивної сторони складу проступку в ході службового розслідування з дотриманням строків та порядку його проведення, а також прав особи, визначених Інструкцією.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, саме відповідач, суб'єкт владних повноважень, згідно приписів КАС України, повинен довести правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо.
Разом з тим, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не доведення матеріалами службового розслідування вини в діях позивача, з огляду на нездійснення всебічного, повного та об'єктивного дослідження та встановлення обставин діяння позивача як поліцейського під час проведення службового розслідування.
Крім того, самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування щодо позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.
За таких підстав, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, за наслідком проведення службового розслідування, не доведено факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та, відповідно, підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що наказ Департаменту патрульної поліції № 307 від 25.05.2022 року прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.
При цьому, з огляду на протиправність наказів № 609 від 07.11.2023, №25 від 14.11.2023, №675 від 12.12.2023 суд дійшов висновку, що накази Департаменту патрульної поліції № 694 від 22.12.2023 та №33 від 08.01.2024 також є необґрунтовані та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як способу відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Згідно п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року № 58, днем звільнення вважається останній день роботи.
За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , на посаді інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП з 09 січня 2024 року.
Згідно п. 6 розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Відповідно до п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно п.5 Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.01.2024 року по 14.08.2024 року (для обрахунку суд враховує два останніх повних місяці роботи, а саме жовтень/вересень (31826,88 +31826,99)*61) у розмірі 227 483 грн. (1043,50 грн. х 218 днів).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді яку він обіймав на час звільнення та виплати грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць - підлягає негайному виконанню.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3,м. Київ,03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.1 1.2023 року №609 «Про застосування до працівника УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.11.2023 року №25 «Про застосування до працівника УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП.
Визнати протиправним та скасувати наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 12.12.2023 №675 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148), інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.12.2023 року №694 «Про застосування до працівника УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0013148), інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 08.01.2024 року №33 «По особовому складу», щодо звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідно до п.6 ч.І ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».
Поновити, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , на посаді інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП з 09 січня 2024 року.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 09.01.2024 року по день винесення судом рішення про поновлення, у загальному розмірі 227 483 грн.
Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення суми середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 2147,20 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова