Справа № 296/6959/24
3/296/2249/24
"15" серпня 2024 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Дідоренко А.Е., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, фізичної особи-підприємця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст.195-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 з 02.04.2024 року до органів Національної поліції щодо продовження дозволу №0527 «Г» на газовий револьвер марки «Mauser WR50», 9 мм, № НОМЕР_2 , із заявою не зверталась, чим порушила порядок перереєстрації газової зброї.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 195-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що відсутня необхідність звертатися до органу внутрішніх справ з заявою про продовження терміну зазначеного дозволу з огляду на наказ №195 МВС України від 18.03.2022 року, відповідно до якого під час дії воєнного стану в Україні строк дії дозволів продовжується на період дії воєнного стану.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідно до Наказу МВС № 642 від 18.10.1993 року затверджено заходи щодо виконання постанови КМУ від 07.09.1993 року № 706, якою затверджено «Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії».
Відповідно до п. 2 «Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування, спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 року №706(далі - Положення), до спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, дозволених до виготовлення, реалізації (продажу), придбання, реєстрації, обліку, зберігання (носіння) і застосування, належать газові пістолети й револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії.
Пунктом 16 Положення передбачено, що для продовження терміну дозволу на зберігання (носіння) газових пістолетів і револьверів (перереєстрації) власник зобов'язаний за один місяць до закінчення терміну дії дозволу подати до органу внутрішніх справ за місцем проживання (юридичною адресою), наявні газові пістолети (револьвери) і такі документи: заяву (лист юридичної особи)на ім'я начальника органу внутрішніх справ з проханням провести перереєстрацію газових пістолетів (револьверів), що є у нього: квитанцію (платіжне доручення) про оплату послуг, пов'язаних з перереєстрацією газових пістолетів (револьверів); висновок (довідку) медичного закладу (лікувально-кваліфікаційної комісії) встановленої форми.
Згідно ч. 1 ст. 195-2 КУпАП порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них або без такої, а на посадових осіб - від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них або без такої.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 195-2 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі наступними доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення ВАБ №881270 від 24.07.2024 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- копією дозволу №0527 2 «Г» на право зберігання та носіння газового револьвера марки «Mauser WR 50», 9 мм, № НОМЕР_3 , виданим Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області 02.04.1997, згідно з яким дозвіл чинний до 21.04.2024 року;
- рапортом ст.інспектора сектору контролю за обігом зброї Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 195-2 КУпАП, не містять даних про своєчасне подання ОСОБА_1 до відповідного органу поліції у порядку, передбаченому п. 16 Положення, відповідного переліку документів з метою продовження терміну дії дозволу №0527 «Г».
Таким чином, ОСОБА_1 , як власник газового револьвера марки «Mauser WR50», 9 мм, № НОМЕР_2 , не виконала передбаченого п. 16 Положення обов'язку щодо своєчасного вжиття заходів, спрямованих на продовження терміну попереднього дозволу на право зберігання, носіння належного їй газового револьвера, а тому її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.195-2 КУпАП, є доведеною.
Суд критично оцінює надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для звернення до органу внутрішніх справ з заявою про продовження терміну зазначеного дозволу з огляду на Наказ №195 МВС України від 18.03.2022 року.
Так, відповідно до п.1 Наказу №195 МВС України від 18.03.2022 року під час дії воєнного стану в Україні строк дії дозволів, визначених Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077 (далі - Інструкція), продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.
У зазначеному Наказі №195 МВС України відсутнє посилання на спеціальні засоби самооборони - газові пістолети, що виключає його дію на дозволи, що видані власникам газових пістолетів, обіг якої регулюється Постановою Кабінету Міністрів України №706 від 07.09.1993 року.
Таким чином, згідно п.16 зазначеної Постановою Кабінету Міністрів України №706 від 07.09.1993 року для продовження терміну дозволу, який дає право зберігати та носити спеціальні засоби самооборони - газові пістолети, необхідно за місяць до закінчення терміну його дії звернутись до органу внутрішніх справ.
Водночас пунктом 2 зазначеного Наказу №195 МВС України встановлено, що продовження визначеного в пункті 1 цього наказу строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів проводиться уповноваженими підрозділами Національної поліції України за зверненням громадян України, уповноважених представники юридичних осіб відповідно до вимог Інструкції.
Таким чином, відповідно до вищевказаного Наказу МВС №195 строк дії дозволів на зброю продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, однак для цього власник зобов'язаний звернутися до поліції та надати перелік документів визначених Інструкцією.
Як встановлено в ході розгляду справи ОСОБА_1 з заявами щодо продовження дії дозволу №0527 «Г» на право зберігання та носіння газового револьвера марки «Mauser WR50», 9 мм, № НОМЕР_2 до закінчення його дії не зверталася до органу внутрішніх справ ні в порядку постанови КМУ №706 від 07.09.1993 року, ні в порядку Наказу №195 МВС України від 18.03.2022 року.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 195-2 КУпАП.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
На підставі викладеного, з урахуванням положень ст. 33 КУпАП, зокрема, особи ОСОБА_1 , яка вперше вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 195-2 КУпАП, враховуючи не визнання своєї винуватості та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, суд вважає за необхідне і достатнє накласти на неї адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.195-2 КУпАП, у вигляді штрафу без конфіскації газового револьвера та патронів до нього, що за наявних обставин справи в їх сукупності буде достатнім для виконання завдань провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється ставка судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, в порядку статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись статтями 23, 33, 34, 35, 40-1, ч. 1 ст. 195-2, 245, 280, 283-284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 195-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 грн 00 коп. (п'ятдесят одну гривню 00 копійок), без конфіскації газового револьвера та патронів до нього.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м. Житомир/21081100; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 605,60 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО):899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Cуддя А. Е. Дідоренко