Справа № 276/1467/24
Провадження по справі № 3/276/832/24
14 серпня 2024 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Збаражський А.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , не працює, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16.06.2024 року серії ААД №759081, 16.06.2024 року о 17 год. 09 хв. в смт. Нова Борова вул. 1-го Травня,5 гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом Хонда, без державного номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходженння огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі останній відмовився.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що свідчить розлруківка з Трекінгу відправлення, про причину неявки суд не повідомив.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює її неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами тощо.
В порядку статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №321576, згідно якої 16.06.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 16.06.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду в КНП «Хорошівська лікарня» відмовився; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови; відеозаписом події від 16.06.2024 року.
Своїми діями, що виразилися у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП доведена у повному обсязі.
Згідно довідки інспектора сектору адміністративної практики Житомирського РУП лейтенанта поліції Світлани Тичини слідує, що ОСОБА_1 відповідно до даних ІПНП в розділі «Пошук посвідчення водія», посвідчення водія не отримував у ТСЦ.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв з позбавленням права керування транспортними засобами і на інших осіб - накладення штрафу. Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Таким чином, особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм у розумінні ПДР та положень ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підлягає адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП доведена у повному обсязі.
Враховуючи характер та обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те що останній не має посвідчення водія, суд приходить до висновку про накладення на останнього адміністративного стягнення у мінімальному розмірі - у виді штрафу, в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 33, 40-1, 245, 251, 252, 256, 266, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області /21081300; Код отримувача:37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути зОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 605,60 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, ККД 22030106; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її постановлення.
Апеляційна скарга може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у
відповідній статті Кодексу України про адімінстративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя А.М. Збаражський