14 серпня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 688/4652/23
Провадження № 22-ц/4820/1537/24
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
розглянув без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2024 року, суддя Стаднічук Н.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку щомісячно.
В обґрунтування наведених вимог зазначила, що від фактичних шлюбних відносин з відповідачем має сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на її утриманні.
Відповідач проживає окремо, коштів на утримання дитини надає не регулярно.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.02.2024 року в задоволенні позову відмовлено, оскільки позивач не надала суду доказів спільного проживання з сином ОСОБА_3 а також, що вона є його матір'ю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування доводів скарги зазначила, що судом справу розглянуто поверхнево, не перевірено доводи позивача, в результаті чого вона позбавлена права на отримання аліментів від батька дитини, який ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача вказала на відсутність у справі доказів щодо проживання сина ОСОБА_4 з матір'ю ОСОБА_1 , тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Розгляд справи проведений в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, враховуючи зміст позовних вимог та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 18.11.2022 року Шепетівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №9, батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає із матір'ю позивача, ОСОБА_6 , утримує позивач, яка працює в іншому населеному пункті, ніж місце проживання дитини. Вказане відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу не оспорено та підтверджено факт проживання сина ОСОБА_4 у матері позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_6 .
Згідно з частиною 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (частина 6 статті 367 ЦПК України).
Колегія суддів не приймає до уваги долучену до апеляційної скарги довідку про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , яку позивач не надала до суду першої інстанції, у позовній заяві не обґрунтувала своїх вимог з посиланням на цю обставину, доказів на підтвердження об'єктивної неможливості надати цей документ до суду першої інстанції не зазначила. Посилання апелянта на те, що такі докази не були подані у зв'язку із її проживанням за межами Хмельницької області, не є поважною причиною такого неподання.
Відповідно до статті 141 СК України мати батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У статті 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (постанова Верховного Суду від 24.05.2023 року у справі №372/3260/20).
Провівши оцінку доказів у відповідності з вимогами статті 89 ЦПК України, зважаючи на принцип пріоритету забезпечення інтересів дитини, а також відсутність доказів утримання дитини та її проживання разом із батьком, який мешкає окремо, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість визначення розміру аліментів та можливість їх сплати відповідачем у розмірі частини всіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття, що є справедливим з урахуванням встановлених судом обставин справи.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, невірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позив задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 листопада 2023 року і до повноліття дитини.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонової