Справа № 607/13637/24Головуючий у 1-й інстанції Кунцьо С.В.
Провадження № 33/817/604/24 Доповідач - Лекан І.Є.
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
15 серпня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Череватого П.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2024 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.
Згідно з даною постановою, ОСОБА_1 14 червня 2024 року о 01 год. 32 хв. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня керував автомобілем марки «Chevrolet Captiva», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння за згодою водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Alсotest Drager 7510 OIML», що показав результат 2,00 % проміле, з яким ОСОБА_1 був згідний та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї адвокат Череватий П.М. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у вказаній справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Зазначає, що відеозаписи є недопустимими та неналежними доказами.
Посилається на те, що в постанові відсутні відомості про технічних засіб, яким здійснювалася відеофіксація.
Наголошує на тому, що ймовірний номер боді-камери, а саме №2120089, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення відсутній на відеоряді наявного у матеріалах справи відеозапису.
Апелянт посилається на те, що відеозапис, який ймовірно був зроблений за допомогою боді-камери поліцейського є неналежним доказом і з огляду на те, що час зазначений на відеоряді не відповідає часовими періодам вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вважає, що відеозапис під назвою «VID-20240614-WA0009», не був здійснений за допомогою відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, а його походження є невідомим.
Посилається на те, що суд не виконав вимоги ст. 283 КУпАП в частині зазначення відомостей про технічний засіб, яким здійснено такий відеозапис.
Вказує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 автомобілем за обставин вказаних у складеному щодо нього протоколі про адміністративне правопорушення, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Вважає, що при оформленні протоколу про правопорушення в нього були внесені відомості, які не відповідають дійсності.
Зазначає, що поліцейський, запідозрівши ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не повідомив його про право не свідчити проти себе.
ОСОБА_1 та адвокат Череватий П.М. в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час розгляду справи. Відповідно до поданих заяв, просять апеляційний розгляд здійснювати без їх участі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення
серії ААД №451599 від 14.06.2024 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 14 червня 2024 року о 01 год. 32 хв. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня автомобілем марки «Chevrolet Captiva», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння за згодою водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Alсotest Drager 7510 OIML», що показав результат 2,00 % проміле, з яким ОСОБА_1 був згідний та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.
Відповідно до електронного рапорту - 14.06.2024 року о 02:15 год. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня було виявлено факт порушення комендантської години водієм ОСОБА_1 , який керував т/з «Chevrolet Captiva», державний номерний знак НОМЕР_1 та під час зупинки вищевказаного т/з у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, почервоніння шкірних покривів обличчя.
З відеозапису камер поліцейських вбачається, що під час патрулювання 14 червня 2024 року о 01 год. 32 хв. в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, поліцейськими виявлено транспортний засіб «Chevrolet Captiva», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 ..
Як стверджує відеозапис, одразу після зупинки транспортного засобу поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він керує вищевказаним т/з під час комендантської години.
З даного відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 в зв'язку з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі. Останній, на неодноразові запитання чи буде проходити такий огляд, надав відповідь, що він такий огляд буде проходити на місці зупинки.
Пройшовши огляд на місці, з результатом ОСОБА_1 погодився та у медичний заклад на огляд їхати відмовився.
У матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, почервоніння шкірних покривів обличчя та наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.06.2024 року.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.
Безпідставним є посилання апелянта на те, що відеозаписи є недопустимими та неналежними доказами, оскільки у даній справі працівники поліції здійснювали відеозапис відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», яким передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що ймовірний номер боді-камери, а саме №2120089, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення відсутній на відеоряді наявного у матеріалах справи відеозапису, оскільки зазначення таких даних не є обов'язковим.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що відеозапис під назвою «VID-20240614-WA0009», не був здійснений за допомогою відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, а його походження є невідомим, оскільки даний відеозапис зроблений з автомобіля «Chevrolet Captiva», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 ..
Окрім цього, даний відеозапис підтверджує всі обставини, при яких був зупинений працівниками поліції вищевказаний автомобіль, під керуванням ОСОБА_1 за порушення комендантської години, тому є належним доказом по справі. При цьому ОСОБА_1 вказав, що напередодні вживав алкогольні напої
Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що відеозапис, який ймовірно був зроблений за допомогою боді-камери поліцейського є неналежним доказом і з огляду на те, що час зазначений на відеоряді не відповідає часовими періодам вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки такі розбіжності свідчать лише про збій часової фіксації у технічних приладах при складанні та оформленні відповідних матеріалів.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що відеозапис із нагрудних камер поліцейських не може бути належним доказом без зазначення усіх його необхідних реквізитів, оскільки будь-яких вказівок про зазначення технічних характеристик відеозаписів, протоколом не передбачено.
Необґрунтованими є посилання апелянта, що суд не виконав вимоги ст. 283 КУпАП в частині зазначення відомостей про технічний засіб, яким здійснено такий відеозапис, оскільки вимоги вказаної норми стосуються постанов по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, які відносяться до підвідомчості органів Національної поліції.
Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів факту керування ОСОБА_1 автомобілем за обставин вказаних у складеному щодо нього протоколі, оскільки це спростовується матеріалами справи.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що при оформленні протоколу про правопорушення в нього були внесені відомості, що не відповідають дійсності, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст. 254, 256 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.
Щодо посилання апелянта на те, що поліцейським не роз'яснено ОСОБА_1 право не свідчити проти себе, то чинним Кодексом про адміністративні правопорушення передбачено роз'яснити правопорушнику права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що було зроблено уповноваженою особою.
Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи - немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Череватого П.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя