Справа №585/126/18 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шульга В. О.
Номер провадження 33/816/903/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 190 КУпАП
Іменем України
14 серпня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 585/126/18 за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ЛУЧКА Б. О. на постанову суді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.07.2024, якою відмовлено в задоволенні заяви про заміну порядку і способу виконання рішення суду,
установив:
Постановою суді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.07.2024 відмовлено в задоволенні заяви старшого державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лучка Б. О. про заміну порядку і способу виконання рішення суду.
09.08.2024 до Сумського апеляційного суду надійшла справа про адміністративне правопорушення 585/126/18 разом з апеляційною скаргою старшого державного виконавця Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лучка Б. О., у якій він просить скасувати постанову судді суду першої інстанції та змінити спосіб виконання постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15.01.2018 у справі № 585/8123/18.
Перевіривши матеріали справи, вважаю за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження з таких підстав.
Зокрема, відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, крім іншого, вирішення справи в точній відповідності з законом (ст. 245).
Відповідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу, а згідно ч. 1 ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
У своєму Рішенні від 31.03.2015 № 2-рп/2015 Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що «в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у ст. 24-1 цього Кодексу, про закриття справи.
Таким чином, постанова судді про відмову в задоволенні заяви щодо заміни порядку і способу виконання рішення суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки не є рішенням судді, про які йдеться мова у ч. 1 ст. 284 КУпАП. При цьому чинним КУпАП не передбачена процедура вирішення питання у разі надходження до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову судді, яка не підлягає оскарженню.
Виходячи із системного аналізу національного законодавства України, правових позицій ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), враховуючи принцип правової визначеності, який є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права (ст. 3 Основного Закону), зазначена справа про адміністративне правопорушення, для цілей ст. 6 Конвенції, належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення.
Аналізуючи положення міжнародних актів, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011) наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд також поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відтак, на цю категорію справ поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість апеляційному суду застосувати аналогію закону, оскільки є необхідність у застосуванні до не врегульованих конкретною нормою (ст. 294 КУпАП) правовідносин норми закону, яка регламентує подібні відносини, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП інші норми закону, зокрема положення КПК, які регламентують відповідні правовідносини, так як необхідність застосування даного прийому обумовлена тим, що рішення у будь-якій справі обов'язково має мати правову підставу і в разі відсутності норми, прямо передбачає спірний випадок, потрібно відшукати норму, регулюючу максимально подібні зі спірним відносини (мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання).
Нормою закону, яка регламентує подібні відносини, є положення ч. 4 ст. 399 КПК, згідно яких суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження та повернути апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 399 КПК України, -
постановив:
Відмовити старшому державному виконавцю Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ЛУЧКУ Б. О. у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на постанову суді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03.07.2024, якою відмовлено в задоволенні заяви про заміну порядку і способу виконання рішення суду.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов